ЖИВОПИСНИЙ СВІТ РОДИНИ НИЖАНКІВСЬКИХ

Кажуть, кожній людині притаманний творчий «вогник». Варто лише його усвідомити, розвинути, аби він перетворився у прекрасну, надзвичайно складну і дивовижну творчу працю. Родина Нижанківських у цьому сенсі по-справжньому талановита та різностороння, де хист до музики та живопису передається з покоління в покоління. У цьому можна переконатися, завітавши на виставку картин Зої Лісовської-Нижанківської (дружина сина Олега Нестора Нижанківського), її доньки Лади Нижанківської-Кукс та її дітей Наталії та Александера, що розгорнута у виставковому залі меморіального комплексу «Борцям за волю України». 

Звісно, на виставці представлені не оригінали картин, бо родина проживає у Швейцарії. Зате завдяки сучасним технологіям та можливостям їх живописні роботи автентичних розмірів таки вдалося представити для ознайомлення стриян.

Незвичну та цікаву виставку зініціював директор Стрийської дитячої музичної школи імені О.Нижанківського Богдан Кость. «Два роки тому до Стрия завітала Наталія Нижанківська-Кукс, – розповів Богдан Петрович. – Тоді вона, так як професійно займається малярством, окрім того, що є студенткою консерваторії у Лозанні та вивчає психологію, запропонувала створити афішу Всеукраїнського конкурсу юних піаністів імені Нестора Нижанківського, що вже традиційно проходить у нашому місті та збирає юні таланти з усієї країни. Ця афіша, створена Наталією, вже інформувала про VІІІ Всеукраїнський конкурс юних піаністів імені її прадідуся, який відбувся онлайн в травні. Вона також представлена на виставці. І хоча це тільки афіша, але виконана майстерно. Є в ній дещо символічне – квіти «виростають» з роялю і линуть пишним цвітом у височінь. Таке собі означення краси і вічності музики. Мабуть, тоді і зародилася ідея організувати у Стрию виставку робіт сімейства Нижанківських».

Неодноразово Зоя Лісовська-Нижанківська бувала у нашому місті, як і її донька Лада. Щось таке підсвідоме та невимовне манить родину до Стрия, в Україну. Це те, що можна назвати справжньою любов’ю до землі, де жили, працювали предки, пам’яттю про них, в житті яких завжди було присутнє мистецтво. Втім, це творче начало притаманне і сучасникам родини Нижанківських.

Зоя Лісовська-Нижанківська – донька митця, графіка Роберта Лісовського та докторки Стефанії Туркевич, композиторки та піаністки. Навчалася в мистецькій академії Риму та школі мистецтв Лондона. Виставки її робіт відбувалися в Європі, США, Канаді, Бразилії, Україні. Її донька Лада теж малярка, а ще ілюстраторка, театральна декораторка, викладачка мистецтва в державній гімназії. До того ж Лада Нижанківська-Кукс удостоєна першої премії салону молодих митців французької Швейцарії та такої ж премії серед швейцарських жінок-художниць. Виставки її полотен відбувалися в Європі, США, Канаді й, зрозуміло, в Україні. Донька Наталія теж займається цією справою, як і син Александер. Хоча він студент EPFL вищої політехніки в Лозанні, проте займається графікою.

У кожного з них свій стиль, своя манера малярства. Оця різножанровість по-справжньому зацікавлює і змушує подовгу затримуватися біля кожної із картин, представлених на виставці. Бо в кожній з них багатий та різноманітний духовний світ їх авторів – творчих особистостей родини Нижанківських.

 Тетяна Долішня.

Опубліковано у Випуск 5, Культура і духовність, Різне. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *