У меморіальному музеї О. Бачинської нова цікава вишивана виставка. На ній представлені оберегові хустинки, історія яких сягає глибини віків. Взялися за відтворення давньої обрядової хустинки слухачі Університету третього віку. Вишивали, підбираючи ті чи інші візерунки, вкладаючи в них свої побажання рідним, знайомим. На кожній із представлених на виставці хустинок свій узір з тими чи іншими вишиваними символами-знаками. Вони різні і за колористикою, і за манерою вишиття, що, зрозуміло, викликає неабияке зацікавлення.
«Безцінна спадщина – наші обереги, – зазначила керівниця Університету третього віку Оксана Лудин. – Багато з них є знаними, як-от: вишивані рушник, сорочка, лялька-мотанка та ін. Проте є й такі, що незаслужено забуті. Передусім це оберегова хустинка. Вона присутня на іконі Богородиці Оранти. Вишивали хустинки жінки для своїх чоловіків, дівчата для наречених. Такі оберегові хустинки були і в членів скаутських організацій. На Буковині зберігся донині звичай дарувати хустинки найближчим родичам при запрошенні їх на весілля. В них закладався певний глибинний зміст щодо захисту їх власника від можливих негараздів та життєвих викликів. Їх вишивали чоловікам, які вирушали на війну, «щоб їх кулі минали, щоб шаблі не брали».
Можливо, непросте сьогодення в країні зумовило появу ідеї переосмислення і відродження української вишивки через популяризацію такого оберега як хустинка. Згодом тут же, в музеї О. Бачинської, відбулося, так би мовити, знайомство з історією цього давнього оберега. Знана майстриня народного мистецтва України Ольга Савчин детально ознайомила із самим процесом створення хустинки. Тоді ж була висловлена думка щодо організації виставки оберегових хустинок для популяризації давнього українського символу».
Відкриття виставки відбулося наприкінці минулого року. Тоді в меморіальному музеї О. Бачинської зібралося чимало людей. Серед них й авторки оберегових хустинок – слухачки Університету третього віку. Як зазначила начальниця управління культури, молоді і спорту міської ради Ірина Пукас, такі «відкриття» давнього вишивання – необхідні елементи для сучасної культури. Це наша ідентичність, внутрішнє світосприйняття. На необхідності популяризації вишивки наголосила завідувачка сектору культури Стрийської РВА Іванна Шимків.
Свята Варвара є покровителькою вишивальниць. Про неї як символ нескореної віри та мужності цікаво оповів о. Іван (Катедральний храм Успіння Пресвятої Богородиці). Звучали колядки, пісні у виконанні слухачів Університету третього віку.
Вишивці притаманна своя мова. Й оберегові хустинки не виняток. Через узори, поєднання тих чи інших кольорів передаються емоції, закладається певний зміст. Кожна із оберегових хустинок, що представлені на виставці, особлива. Приміром, оцю барвисту із «підковою», ягодами калини, як символами благодаті, створено для рідних. Інша виконана виключно з використанням ниток синього кольору, що здавна символізував єдність людини з Богом. У деяких «закодовані» імена дітей. А ось ця привертає увагу багатством червоного колір’я, що символізує позитивну життєву енергію.
Кожна із оберегових хустинок, без перебільшення, виконана з любов’ю, щирістю, бо створювалася для найдорожчих, які сьогодні захищають нашу землю від ворога, які далеко від рідної домівки чи поруч. Це своєрідна підтримка кожного з них із вишиваними побажаннями. Кажуть, у полотні оберегової вишивки сотні світлих промінців, що «виходять» із кожного місця, де голка пройшла крізь полотно. Це сяйво вкладає той, хто створює таке вишиття. Оця закодована щирість почуттів під час знайомства з виставкою відчувається, змушує мимоволі замислитись над розумінням того, що вишивка, оберегова хустинка справді підсилює, мотивує, додає сили, бо вона насичена позитивом, щирими думками, почуттями і… бажанням взятися за створення оберегових хустинок для своїх рідних.
Любов Тиченко.
