«ВЕЛИКИЙ УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВНИЧИЙ»              

Історія і ми           

 У Стрийському краєзнавчому музеї «Верховина»  відкрилася міні-виставка, присвячена 170-літтю від дня народження Івана Левинського, українського архітектора, промисловця, громадського діяча, професора, успішного підприємця, життя якого тісно пов’язане з нашим містом. Велична споруда Народного дому у Стрию  також належить його авторству. 

  Кілька слів про митця. Іван Левинський народився 6 липня 1851 року  в Долині, у  родині педагога. У Стрию провів дитячі роки, навчався у початковій школі, згодом вступив до реальної школи у Львові. У 1868 році розпочав студії у Львівській політехніці, обравши будівельний відділ. Академію він закінчив з відзнакою у 1875 році.   

  Іван Левинський працював над своєю науковою кар’єрою. Згодом стає  професором Львівської  політехніки,  засновником та учасником багатьох громадських товариств. Та все ж головною в житті І. Левинського була архітектура. У 1881 році він створює архітектурне бюро, якому довіряють найбільші та найпрестижніші проєкти забудови галицької столиці – залізничний вокзал, мавританська будівля юдейського шпиталю, готель «Жорж», львівська  Опера, пасаж Міколяша та ін. Івана Левинського по праву вважають творцем модерного Львова.

 У пошуках нової архітектурної мови Левинський дотримувався  виразної української позиції. Він творив у стилі українського модерну,  поєднуючи орнаментику українського народного мистецтва з елементами сецесії. У цьому стилі ним створені відомі будівлі Львова: будинок страхового товариства «Дністер», бурса Руського педагогічного інституту, Український Академічний дім, бурса інституту Народний дім, будинок Музичного товариства імені М. Лисенка та ін.

  І. Левинський  вважав, що великі монументальні громадські будівлі відображають «душу живого народу». Характерними рисами його творчості є кольорові цегляні фасади, керамічна дахівка, орнаментована кольором. Саме тому він проєктує приміщення багатьох українських інституцій. Однією з них, і чи не найвдалішою, є будівля Народного дому  у Стрию, відкриття якого відбулося 1 січня 1901 року. 

  Перша світова війна перекреслила багато творчих планів великого архітектора. У 1915 році Іван  Левинський як закладник був вивезений росіянами  до Курська. Повернувся до Львова у 1916 році. Важко пережив смерть дружини Марії. В останні роки життя відчував бойкот поляками свого бізнесу. Після відступу зі Львова адміністрації ЗУНР відмовився скласти присягу на вірність Другій Речі Посполитій. 

  Помер Іван Левинський 4 липня 1919 року. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові. На надгробній плиті  промовиста епітафія: «Різьбив душі людей силою характеру, молотом енергії і кров’ю серця». 

 Саме цій непересічній особистості й приурочена виставка під назвою «Великий український будівничий». Крім світлин, тут представлені фрагменти кахлевої печі, виготовленої на фабриці Левинського у Львові. Вони орнаментовані традиційними українськими соняшниками. Ці артефакти віднайшла у нашому місті і подарувала музею знавець та поціновувачка архітектурного мистецтва Галичини Ірина Бінас. На виставці експонується пам’ятний медальйон у вигляді плитки з написом: «Професорові Янові Левинському від учнів і співпрацівників».

  Запрошуємо всіх відвідати цю цікаву виставку, що демонструється у краєзнавчому музеї «Верховина»  (вул. Олесницького, 15).  

Зеновія Ханас, заступниця директора з наукової роботи Стрийського краєзнавчого  музею «Верховина».

Опубліковано у Випуск 7, Історія, Різне. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *