У ВИРІ ТАНЦЮ

   Є люди, які не уявляють своє життя без танцю. Є ті, хто раптово піддається пориву рухатися під музику вдома, на вечірці. Наче мелодія повністю захоплює серце, змушує танцювати під особливий ритм душі. Такі думки полонили Іванну Ярич ще в шкільні роки. І любов до танцю стала для неї не стільки хобі, як її життям.

   Після закінчення Самбірського культосвітнього училища (тепер фаховий коледж культури і мистецтв), згодом Інституту культури і мистецтв, І. Ярич працювала у Станкові, Добрянах, знайомлячи юнь із тонкощами танцювального мистецтва. І ось вже двадцять років – керівниця дитячого зразкового хореографічного ансамблю «Лілея» Народного дому села Нежухів. Що ж до колективу, то його історія нараховує вже більше як чотири десятиліття.

   «У 1995 році «Лілея» отримала звання «зразковий», – розповіла Іванна Ярич. – Тоді колективом керувала М. Яворська. І ось вже половину років з його історії працюю тут. 

   Колектив розвивається, повсякчас поповнюється його репертуар. Я люблю свою роботу. Без будь-яких перебільшень. Бути у справжньому вирі танцю – створювати нові хореографічні композиції, навчати дітей, удосконалювати, здавалось би, добре знане. У танцях немає досконалості. Діти, вихованці «Лілеї», формують під час занять для себе поняття танцю і звикають до нього».

   За цей час змінилося не одне покоління учасників ансамблю. Та бажаючих пізнати танцювальне мистецтво, оволодіти його майстерністю не бракує. Сьогодні в «Лілеї» опановують танцювальне мистецтво понад 100 дітей різного віку. В основному це мешканці Нежухова, а також діти з сіл Голобутова, Ланівки, Завадова. Причому учасниками зразкового хореографічного ансамблю «Лілея» є як дівчата, так і хлопці. Не секрет, що сьогодні других у багатьох танцювальних колективах явно не вистачає. Тут, в «Лілеї», своєрідний виняток. Є навіть одна група учасників, де хлопчаків значно більше, аніж дівчат. Аби захопити кожного з них і донести, що танець це ритм життя, що виражається в русі, єднання з музикою, потрібен неабиякий хист як педагога, хореографа і не тільки. Тим паче наймолодших, для яких кожне заняття треба провести цікаво, неординарно, щоби в них утвердилося бажання займатися танцями всерйоз і надовго.

   «У нас займаються діти, починаючи навіть від 3,5-річного віку. Чимало з них настільки пластичні, що тим чи іншим танцювальним «па» оволодівають просто. А ще оці наймолодші надихають мене на створення нових хореографічних композицій, що поповнюють репертуар «Лілеї». Приміром, Іринка Костів прийшла в колектив, коли їй виповнилося якраз 3,5 роки. Вже третій рік поспіль займається танцями. Саме вона спричинила появу дитячої танцювальної композиції «Маруся і Михайлик».

   Діти займаються у чотирьох вікових групах: підготовчій, молодшій, середній та старшій. Заняття відбуваються двічі на тиждень тривалістю кожне дві години».

   До речі, всі танцювальні композиції, які виконує «Лілея», авторства Іванни Ярич. Це «Гуцульський танок», «Карпатські візерунки», «Ти, моя Україно», «Лісоруби», «На соняшниковому полі», «Карпатський святковий», «Весела полька», «Парасольки», «Черевички», «Білосніжка і веселі гноми», «Кухар і вареники» та ін. І в кожну з них вона вкладає свою душу та емоції. Недаремно кожен виступ «Лілеї» завжди викликає шквал оплесків, бо оці вкладені хореографом емоції у виважених пластичних рухах юних танцюристів, як кажуть, зчитуються глядачами стовідсотково.

   «Події 2014-го настільки вразили, пройшли крізь мене… Усе це зумовило народження хореографічної композиції «Герої не вмирають». Пригадую, коли вперше виступили з нею вихованці колективу. Всі у залі стоячи аплодували. Згодом її представляли на різних сценах і щоразу була така ж реакція глядачів».

   Колектив «Лілея» можна іменувати таким, де його вихованці пізнають глибину та неповторність українського народного танцю. Проте Іванна Ярич практикує вивчення і танців інших стилів, жанрів.

   «Це для заохочення дітей, а також, аби показати всю палітру танцювального мистецтва. Вихованці опановують хіп-хоп, диско, рок-н-рол, вальс, танго, польку та ін. Я не викладачка бальних танців, проте знайомство дітей з «азами» різноманітних танців не завадить, а навпаки. Зрозуміло, не всі вихованці «Лілеї» стали (за поодинокими винятками) чи стануть професіоналами цього мистецтва. Проте танцювати красиво і достойно може навчитися кожен».

   Дитячий зразковий хореографічний ансамбль «Лілея» – учасник багатьох регіональних, всеукраїнських, міжнародних конкурсів, фестивалей. Він виступав у Берліні, Дрездені, словацькому Прашові, Празі. Неодноразово у польському Ланцуті. Не говорячи вже про виступи в містах нашої країни. І де б не виступали вихованці Іванни Ярич, вони завжди зривають шквал оплесків глядачів.

   «Цьогорічне літо було багатим на фестивалі, конкурси для «Лілеї». І перемоги передусім. Ансамбль був учасником міжнародних конкурсів-фестивалів «Слов’янський вінок» та «Самоцвіти», що проходили в Болгарії. Журі високо оцінило наш український танець. В результаті – зайняте друге місце в обох фестивалях. Презентували і постановку сучасного танцю, за що посіли третє місце. А ось на фестивалі-конкурсі «Чорноморські викрутаси», що проходив на Одещині, вибороли перемогу. До них усіх додалася ще одна нагорода – почесна грамота міського голови О. Канівця. Усе це, безумовно, неабияк мотивує, додає бажання далі працювати, творити».

   Хтось сказав, танець це вірш, кожен рух якого є словом. І він у виконанні «Лілеї» направду нікого не залишає байдужим, притягує і зачаровує своєю багатогранністю, красою, залишаючи після себе неодмінний шлейф емоцій. Вихованці дитячого зразкового хореографічного ансамблю «Лілея» з нетерпінням чекають нових занять, під час яких Іванна Ярич розкриває їм нові грані танцювальної віршованої мови.

Любов Тиченко.

Опубліковано у Випуск 12, Різне. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *