«СВОЄЇ РІДНОЇ МОВИ… СЕРЦЕМ ДЕРЖІТЕСЯ»

   Участь школярів в предметних конкурсах різного рівня це важливий стимул формування їх індивідуальності, відмінна можливість проявити свої здібності, знання, підвищити впевненість у собі, позмагатися з іншими, врешті-решт оцінити власний рівень знань і тим самим заохочення до більш грунтовного пізнання нового та осмислення вже здобутого. Такою є думка вчительки української мови і літератури Стрийської спеціалізованої школи №4 Орисі Федорович, педагогічний стаж якої сягає понад тридцять років. І недарма, бо чимало її учнів є призерами та переможцями таких конкурсів. Зокрема, одинадцятикласниця Олександра Сиротич. Вона – неодноразова переможниця Міжнародного мовно-літературного конкурсу імені Т. Шевченка, Міжнародного конкурсу знавців української мови імені П. Яцика. Як й Емілія Гузій (вона тепер навчається в одному з освітніх закладів Львова), яка двічі поспіль перемагала на обласному етапі конкурсу імені Т. Шевченка, зайняла перше місце і в Києві. Минулого року відмінні знання продемонструвала на цьому ж конкурсі шестикласниця Ольга Самко. І ось – нова перемога.

Її здобула учениця 7-А класу Діана Ракус, зайнявши третє місце на обласному етапі ХІІ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Т. Шевченка. Це вже друга її перемога.

 – Невимовно тішуся успіхам своїх учнів. А це в свою чергу додає й мені, як педагогу, ще більшого стимулу працювати, доносити школярам вогонь знання рідної мови та літератури, аби від нього запалювалися «світильники» дітей, – мовила Орися Степанівна. – На мою думку, це радше не мовні конкурси, а своєрідний тест на знання української мови, важливий елемент національного усвідомлення. І не тільки. Якщо поглянути більш глобально, то вони – передусім ідентифікація справжньої молодої еліти, яка прагне досконало пізнати рідну мову. Її знання, досконале володіння мовою є своєрідним цементуючим національним досвідом для молодого покоління. Це напрочуд важливо в наш час. Слова пророка нації Тараса Шевченка «Борітеся – поборете! Вам Бог помагає!..» і сьогодні особливо актуальні для нас «живих і ненароджених».

   Кажуть, що математика – складна наука, а от українська мова та література – не надто. В цьому, гадаю, велика помилка. Аби досконало вивчити мову, зрозуміти її багатство, як і української літератури, потрібно багато вчитися. Тому попри освоєння шкільної навчальної програми участь учнів, їх перемоги у мовно-літературних конкурсах – це один з тих тренувальних майданчиків, що додають юні глибшого пізнання рідної мови, викликають прагнення нових знань.

   Доречними в цьому контексті є слова українського письменника, етнографа, перекладача П. Куліша: «Своєї мови рідної і свого рідного звичаю вірним серцем держітеся».

Тетяна Долішня.

Опубліковано у Випуск 19, Освіта, Різне. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.