Кожен вернісаж, організований мистецьким об’єднанням «Стрий-КО», завжди непересічна подія в культурному житті громади. Перший з них, до речі, відбувся кілька десятків років тому. І з того часу завдяки виставкам «Стрий-КО» відкриваються і нові імена місцевих митців, і нові витвори вже знаних, триває безперервний процес пізнання багатогранності їх творчості та таланту. Як зазначила голова «Стрий-КО» Дарія Михаць, щоразу така виставка це своєрідна презентація нових робіт учасників об’єднання, можливість надання їм «трибуни» для творчого висловлювання та отримання зворотного зв’язку. З іншого боку – хороша нагода знайомства широкого загалу із творчістю місцевих митців.
Нова виставка об’єднання «Стрий-Ко» іменується «Світло Різдва». Є в цьому певний символізм. Світло Різдва, що не згасає в душі, світло віри, надії, світло добра, що додає сил, натхнення вистояти, витримати непросте сьогодення.
Митець як ніхто інший тонко відчуває коливання простору та людські настрої, що відображаються у його творах. Вони вияв усіх наших відчуттів, сподівань. Це якраз чітко прослідковується у всіх витворах, представлених на виставці. Роботи місцевих митців різнопланові, різножанрові. Тут і живопис, і кераміка, і ткацтво, художня ковка, витвори з соломки, вишивка та ін. Ознайомитися з усім цим розмаїтим мистецьким «скарбом» – справа тривала в часі. Бо кожна робота зачаровує, змушує призупинитися, аби сповна відчути її настрій.
Чи не на кожній виставці «Стрий-КО» представляють свої нові роботи знані майстри пензля Юрій Бандера, Ігор Мельник, Юрій Палій, Мирон Нестерчук та ін. З року в рік вони захоплюють пошуком нових форм, а їх полотна – глибоким внутрішнім наповненням. Ось і на цьому вернісажі їх нові полотна – особливі, неповторні, створені, щоб не тільки тішити око, але й роздумувати, «читаючи» їх. Приміром, «Маятник» Ю. Палія з дещо філософським «звучанням», серія полотен «День» Мирона Довганича, «Букет щастя» І. Мельника, твори Володимира Шетеленеця, нового учасника мистецького об’єднання. Картина «Пробудження» Ю. Бандери змусила призупинитися надовго. Темні соняшники на фоні чистого синього неба, підсилені жовтогарячими барвами. Моє особисте «прочитання» її – поєднання болі та неодмінної радості, світлого дня. Можливо, сьогодення спонукало до такого бачення. Втім, якраз вже всезагальні настрої яскраво простежуються в полотнах Людмили Горбачик, де центральною постаттю є дівчина-Україна.
Сім великих робіт представив Сергій Будяков, яким притаманна своя колористика, креативність бачення навколишнього світу. Врешті, витонченість, завершеність сюжетних ліній, розмаїття образів відзначає кожне живописне полотно на виставці. Картини Ігоря Іваницького, С. Сабана, акварель «Дзвіниця в с. Гірне» Д. Михаць, І. Сивик, Олега Павліва, «Бокораші» Мирона Нестерчука та ін. До речі, свої роботи представила й онука останнього – Марічка. Вона працює в техніці комп’ютерної графіки. Окремі картини учасників виставки розміщені на мольбертах. Такий цікавий хід її організаторів показати «складові» творчого процесу художника.
Твори Надії Борис (диптих «Дерево життя», «Українські мотиви», ікона Матері Божої Неустанної Помочі та ін.) – майстерне поєднання полотна, шкіри. А ось Тетяна Левченко працює в техніці кінусайга (створення картин різноколірними шматочками шовкової тканини). Не оминути й «Мрійливого Янгола» Людмили Гарко, вишивок Наталії Годісь та намист з натурального каменю майстрині Ярослави Левицької. Цікаві роботи з кераміки Надії Мельник, витвори з металу… Втім, усе це треба бачити та відчути настрій творів цікавої та захоплюючої виставки, відчути їх «мелодії» справжнього мистецтва, яке було і залишається невід’ємною складовою нашого буття.
Виставку «Світло Різдва» вже відвідало немало стриян та гостей. У книзі відгуків звернула увагу на один з них: «Цікаві теми. Цікава атмосфера. Виставляйтеся частіше».
Любов Тиченко.
