Ми всі в душі митці, адже потяг до прекрасного у нас від природи. І це не перебільшення. У когось оці мистецькі задатки розвинулися й стали справою душі, в інших вони зупинилися на рівні відчуття прекрасного, створеного руками перших. Веду до того, що не знайдеться жодної людини, яка при зустрічі з прекрасним залишиться байдужою, коли мовчатиме її душа і серце, не вібруватиме в унісон побаченому. Можливо, причина цьому в якійсь особливій мистецькій аурі Стрия. Для художника Юрія Бандери воно не лише рідне місто, в якому живе, працює, але й місто, що надихає, зумовлює брати в руки пензлі й творити на полотні своє бачення, розуміння Стрия.
Який він, Стрий, на полотнах Юрія Бандери? Різний – поважний і замислений, теплий і нестримний, радісний і молодечий… У доробку митця близько ста картин з різними цікавими місцинками Стрия. Вони написані у різні періоди. І оця «стрийська» тема не полишає його й донині.
Живопис захопив Юрія Бандеру ще змалку. Займався в студії образотворчого мистецтва. Далі зрозумілий вступ до Львівської політехніки на факультет «Архітектура». Після закінчення університету працював за фахом. «Та архітектура сама по собі мертва. Вона оживає завдяки людям» – мовив п. Юрій при зустрічі. На його картинах можна побачити багато архітектурних пам’яток міста, історичних будівель, храмів. Але це не просто відтворення їх принадності, а їх душі. Митець прагне закохати кожного в дивину рідного міста та людей, що живуть поруч. І це йому, направду, вдається. Як може не зачарувати «Зимовий ранок в Стрию» чи «Зимові ритми». А картина «Вулицею Вузькою» неодмінно викличе бажання обов’язково ще раз не поспішаючи пройтися нею…
Особливість картин стрийського циклу Юрія Бандери в тому, що він вміло поєднує давнину міста з новими явищами, передає на полотні усі ті невимовні мелодії, ритми Стрия.
На запитання, яка з усіх цих «стрийських» картин є найбільш близькою для нього, Ю. Бандера відповів: «Вибрати важко. Кожна з них цінна. Вони як діти. Інколи переглядаю їх і думаю: ось тут варто щось змінити, там допрацювати. Та це тільки думки. Картини писалися в різний час, з різними відчуттями, настроями».
…Утім, у творчому доробку митця «звучить» ще одна тема – квіткова. «Квіти – це життя, – вважає Ю. Бандера. – Вони як люди. В кожної свій внутрішній світ, варто лише уважно придивитися. Квіти це і краса. І ми всі захоплюємося мимоволі нею. Квіткова краса швидкоплинна, тому намагаюся фіксувати її на полотні фарбами і так донести всім».
Картин такої тематики написав п. Юрій немало. Ось лише деякі з них – «Гладіолуси», «Музика квітів», «Квіткова композиція» та ін. А ще пейзажі. Загалом усі роботи митця цікаві, створені, щоб не тільки тішити око, але й роздумувати, «читаючи» їх. Недаремно його картини є в приватних колекціях України, Європи та США.
Юрій Бандера – член Національної спілки художників України. Неодноразово виставлявся, був учасником міжнародних пленерів у Польщі (містах Пороховіце, Хобенія, Цеханув, Новий Сонч). Впродовж 2014-2019 років відбулося 14 його персональних виставок у Львові, звісно, в Стрию, Івано-Франківську, Трускавці, Калуші, Дрогобичі, Долині, Бориславі. Також брав участь у багатьох спільних художніх вернісажах – всеукраїнських (у містах Київ, Львів, Маріуполь) та міжнародних. Починаючи з 1998 року, він учасник колективних виставок творчого об’єднання «Стрий-КО». Зовсім недавно Юрію Бандері присуджено «Міську художню премію імені Петра Обаля».
Уже двадцять років Ю. Бандера працює викладачем у Стрийському художньому професійному училищі. Свій досвід, навики і вміння з охотою передає молодим, які тільки розпочинають свій творчий шлях. «На заняттях намагаюся повсякчас розкрити у кожному особистісне бачення світу, вчитися споглядати по-особливому – душею. Звісно, не залишаються поза увагою і основи творчого процесу, своєрідна «абетка» для кожного художника» – мовив Ю. Бандера.
Картини стриянина різножанрові. Та їх усіх відзначає особистісне відчуття кольору митця. Колір не є чимось застиглим, незмінним, а діє відповідно до задуму. Він немов грає соло в його творах, немов є першою скрипкою живописного оркестру. І цей «оркестр» звучить злагоджено і кожен раз виконує свою мелодію на тій чи іншій картині стриянина, як-от: «Золота пора», «В обіймах тиші», «Бабине літо» та ін.
Відомий художник Пабло Пікассо сказав: «»Художник малює не те, що бачить, а те, що відчуває». Споглядаючи картини Юрія Бандери, це розумієш стовідсотково. Бо він пише місто, в якому народився, живе, яке йому подобається і відчуває себе в ньому по-справжньому комфортно. І всі ці щирі почуття та настрої митця в кожній без винятку його картині.
Любов Тиченко.
