На відстані одного кілометра від Стрия знаходиться село Добрівляни – мальовниче затишне село приміського типу з привітною природою. Декілька гостинних вуличок, по обидва боки яких стоять чепурні будинки, позаду яких розкинулись потопаючі у зелені і розмаїтті квітів, сади, що оточені чудовими лісами з боку Заплатина і Вівні.
В частині села, що умовно називається Кривуля (в цьому місці вулиця ніби «викривлюється») в давнину жила польська поміщиця. Жила вона самотньо і збудувала в 1629 р. своїм коштом у затишному місці поблизу лісу невеличку церковку , де в молитвах прославляла ім’я Господнє і поклонялася Святому Хресту. І заповіла себе поховати поблизу цієї церкви, названої в честь Воздвиження Чесного Хреста. Що і було зроблено.
Через 102 роки в 1731 р., поміщицька родина церкву добудувала. Могила поміщиці опинилась всередині Церкви Воздвиження Чесного Хреста, яка і донині стоїть в Добрівлянах і є пам’яткою архітектури ХVІІI ст.
Ця старовинна будівля належить до рідкісного архаїчного типу сакральних безверхих двозрубних споруд, вона була зведена народними умільцями без використання металевих цвяхів. У південно-західному кутку церковного подвір’я стоїть каркасна дзвіничка мініатюрного розміру того ж віку що і храм з дивовижними пропорціями, яких нема в жодній іншій старовинній дзвіниці.
Здається, ніби зі звичайної високої дзвіниці зняли верхній ярус і поставили його просто на землю – до аркади і підсябиття, які, зазвичай, видніються високо над головою.
З переказів старожилів відомо також про те, що в цій церкві колись стояло
Крісло Богдана Хмельницького (на ньому був відповідний надпис, що свідчив про цю приналежність). В часи війни його було вивезено у Кавсько, а зараз це Крісло зберігається у Розвадові.
