Меморіальний комплекс «Борцям за волю України»

вул.Олесницького 6

Колишня тюрма. Сучасне  приміщення  збудоване тоді ж як і суд (1890-97рр.). Тюрма, як і суд мала П-подібну форму. Посередині огородженої території стояв невеликий будинок – побудований блок (зараз приміщення музею). Адміністрація розміщувалася в окремому одноповерховому будинку із входом від вул. Трибунальської (тепер Олесницького), там були охорона та обслуга тюрми. Справа містився карантин, через який проходили в’язні і хворі.  Такою тюрма залишилася аж до 1939 року. Із середини 20-х років набрала політичного характеру. За 1939-1941 роки енкаведисти тюрму удосконалили, зокрема спорудили сторожові вишки і укомплектували їх кулеметами, справа від вхідної брами  побудували  ізоляційні бокси, розміром 1*1,5 м для особливого покарання. Кількість загиблих у тюрмі невідома. Під час розкопок 1991 року знайдено 255 останків. Частину закатованих перепоховали на цвинтарі у 1941 р. У 60-х роках тут діяла колонія для неповнолітніх дівчат. У 1991 році було споруджено підземний саркофаг – гробницю, в якому зібрано останки жертв. Над саркофагом – стіна скорботи. У 2005 році поховання стало частиною меморіального комплексу “Борцям за волю України”, у який входять такою музей, пам’ятник “Пієта“, оглядова вежа. В 2021 році тут відкрито величні пам’ятники Героям Небесної Сотні та загиблим в російсько-українській війні українським воїнам . Триповерхове приміщення колишньої тюрми займає Управління Пенсійного фонду.