Серед відвідувачів бібліотеки-філії села Нежухова люди різного віку. І їх не бракує. Свідчення того, що, незважаючи на сьогоднішнє різноманіття електронних ресурсів, книга та бібліотека залишаються невід’ємною складовою в отриманні необхідної інформації, знань, знайомства з класичною та сучасною літературами. «Активними симпатиками книгозбірні та читачами є немало людей старшого віку, розповіла завідувачка Лідія Гриців. – Приміром, Орися Пошивак, Галина Король, Богдан Калічак та ін. У кожного з них свої уподобання. Та завжди в бібліотеці знаходять ту книгу, яку прагнуть прочитати чи перечитати. Бо, як кажуть, читаючи в перший раз хорошу книгу, відчуваєш ті ж почуття як при зустрічі нового друга. Знову прочитати вже читану (п’ять чи десять і далі років) книгу – означає знову побачити старого друга».
Частенько відвідують бібліотеку-філію діти, молодь. І навіть дошкільнята, які приходять сюди із батьками. А ось знайомство першокласників Нежухівського ліцею із книгозбірнею – це вже щорічна традиція, своєрідна посвята дітей в читачі. Якраз недавно завітали сюди учні 1 класу разом з вчителькою Н. Сулик. Для декого з них такі відвідини були не першими. Зате розповідь Л. Гриців про книгозбірню та її «мешканців» була не тільки цікавою, але й пізнавальною. Мова йшла і про значення слова «бібліотека», і про появу перших друкованих книг. Кожен з дітей виявив бажання стати постійним читачем книгозбірні.
До відзначення Всесвітнього дня читання вголос активно долучилися вже старшокласники ліцею. При бібліотеці діє «Студія Європейська», в роботі якої бере участь передусім молодь. Відбуваються цікаві презентації, бесіди тощо. У бібліотеці-філії повсякчас можна ознайомитися з тематичними підбірками книг, сформовані у відповідні виставки чи полиці.
Тут проводяться цікаві заходи, майстер-класи. Саме тут, в книгозбірні, нещодавно діти разом з Л. Гриців взялися за формування піц для благодійного ярмарку, що проходив у Нежухівському ліцеї, для підтримки ЗСУ. Гастрономічний процес перемежовувався розповідями про історію піци, Італії. Дієва співпраця єднає книгозбірню із Народним домом, організовуються спільні заходи.
Кожна господиня прагне, аби в оселі було затишно і красиво. Так і Лідія Гриців прагне, аби в бібліотеці було так само. З власної ініціативи, власноруч взялася за оновлення читального залу. В цьому допомагав її чоловік, який за професією художник по металу. Ось так і з’явилося на одній із стін приміщення цікаве панно. Завдяки допомозі старости Михайла Яхвана додалися нові стелажі та килимове покриття.
Бібліотекарство для Л. Гриців не було обраною справою з дитинства. Завжди любила читати. Можливо, саме залюбленість літературою, в сам процес читання якось підсвідомо і визначило її подальший професійний шлях. Тепер намагається повсякчас залучати до активного читання, знайомства з книгами дедалі більше людей, передусім дітей. «Сьогодення непросте, що накладає відбиток і на роботу бібліотек. Відсутність періодичних видань, незначне поповнення фондів, – мовила Лідія Ігорівна. – Та коли по дорозі при зустрічі школярі кажуть: «Сьогодні обов’язково прийдемо до вас, в бібліотеку», це додає настрою і бажання не лише видати обрану ними книгу, але й привити потребу в них до читання, зробити так, аби час, проведений школярами в бібліотеці, був змістовним та цікавим. Бо бібліотека – не лише приміщення, де зібрано масив книг різної тематики, але й місце зустрічей, спілкування».
Лідія Паращак.
