«ШВИДКА ДОПОМОГА»: ВІД СТЕРЕОТИПІВ ДО РЕАЛЬНОСТІ

  У результаті реформування медичної галузі кардинально змінилася робота екстреної медичної допомоги, яку звично називаємо «швидкою». Конкретніше – з червня 2021 року в нашій області затверджено і введено у дію новий поділ Львівського обласного Центру ЕМД на станції відповідно до нового адміністративного поділу територій Львівської області. Відтак екстрена допомога надається в кооперації з місцевими багатопрофільними лікарнями з акцентом на вчасний доїзд, правильну госпіталізацію та відповідність міжнародним стандартам.

Станція екстреної медичної допомоги, –розповів її завідувач Тарас Кушнір, –надає таку допомогу мешканцям Стрийського району. Ми є не якоюсь окремою, відособленою одиницею, бо нашим завданням є надання ефективної допомоги пацієнту в якнайкоротші строки у кооперації з закладами охорони здоров’я. Передусім тим пацієнтам, що перебувають в критичних станах. І саме медики «швидкої» доставляють таких пацієнтів до тих медичних закладів, що надають спеціалізовану допомогу. Така взаємодія – одне ціле, один безперервний ланцюжок надання ефективної медичної допомоги. Це постійна комунікація. Адже медики «швидкої» інформують заздалегідь, що хворий доправляється в ту чи іншу лікарню, відділення і працівники останніх одразу розпочинають підготовку до прийому такого пацієнта. Бо інколи відлік часу для збереження життя людини вимірюється хвилинами.

   Є стани пацієнтів, в яких дійсно потрібен виклик «швидкої». Наприклад, біль в грудях, гострий інсульт, травми в автотрощах, інші стани, що загрожують життю. Є інші випадки: високий тиск чи висока температура. Це стани, які не є загрозливими, і викликати бригаду «екстренки» за таких обставин, означає вкрасти у когось шанс на життя.  Можливо, в цей момент десь є людина, що, приміром, постраждала в дорожній аварії, або з інфарктом, і потребує негайної допомоги. Тому необхідно кожному без винятку ставитися відповідально до таких викликів, а у ситуаціях, що не є екстреними, варто звернутися за допомогою до свого сімейного лікаря.  

  Основним завданням станції є забезпечення постійної готовності бригад до надання екстреної допомоги в цілодобовому режимі (і в будні, і в свята) та координація їх діяльності з оперативно-диспетчерською службою, закладами охорони здоров’я щодо надання якісної медичної допомоги пацієнтам».

  До складу Стрийської станції екстреної медичної допомоги входять чотири підстанції. Це Сколівська (до неї входять пункти Сколе, Орява, Завадка, Верхнє Синьовидне, Славське), Стрийська (Стрий, Моршин), Миколаївська (Миколаїв, Новий Розділ), Жидачівська (Жидачів. Ходорів, Журавно). На кожній з них є свій керівник. Якщо раніше кожен пункт керувався з далекого Львова, то тепер наявна система координації діяльності пунктів району у межах станції, з подальшою взаємодією з Центром у Львові. Таким чином, контроль та якість роботи значно зросли без особливих витрат.  Звично у межах станції на чергування заступає 18 бригад. У кожній з них два медика (лікар чи фельдшер, медсестра) та водій. Вимоги стосовно їх роботи є незмінними та однаковими.

  «У наших планах створення ще одного пункту на базі центральної міської лікарні. Адже район вулиці Грабовецької є густо населеним, додайте сюди навколишні села в дрогобицькому напрямі.  Щоб надати екстрену допомогу їх мешканцям, потрібно немало часу. Саме з метою економії часу доїзду ми запустимо новий пункт ближче до даних  локацій.

   У перспективі, точніше до кінця 2023 року, планується повне перепрофілювання працівників екстреної медичної допомоги на лікарів МНС, перамедиків та екстрених медичних техніків. Це й зрозуміло. Згадаймо досвід розвинених країн. Парамедики є більш тренованими щодо надання систематизованої протокольної допомоги за алгоритмами ВООЗ. Останні довели свою ефективність. Радянський підхід до медицини як до мистецтва – втратив актуальність і беззаперечно програв конкуренцію. Лікарі, фельдшери, медсестри, молодші медсестри і навіть водії «екстренки» проходитимуть навчання у відповідних центрах перепідготовки працівників екстреної медичної допомоги, аби працювати вже за новими стандартами».

  Зміни вже торкнулися не лише принципів, завдань «швидкої», але й організації щоденної її роботи. Отож, як розпочинається робочий день у працівників «екстренки»?

  «Кожен із них приходить на зміну заздалегідь (за півгодини). Перед тим, як безпосередньо приступити до роботи, необхідно пройти обов’язковий медогляд (вимірювання температури тіла, тиску та тест алкогольне сп’яніння). У випадку якихось негараздів – така людина не допускається до роботи. Наступний крок – кожна бригада отримує від попередньої бригади машину та відповідне обладнання (приміром, електродефібрилятор, кисневі системи та ін.), що необхідно детально перевірити, а також вміст медпрепаратів в уніфікованих спеціальних сумках. І вже тоді фіксується початок роботи бригади в єдиній електронній системі ОДС (оперативна диспетчерська служба)».

   Уся робота станції екстреної медичної допомоги комп’ютеризована. Кожна бригада має свій смартфон. Реєстрація їх роботи відбувається в реальному часі. Усе продемонстрував Тарас Кушнір. На моніторі чітко видно, де перебуває та чи інша машина «швидкої», куди направляється та з якою швидкістю, який виклик обслуговує. У керівництва обласного Центру навіть є можливість прослухати розмову людей, що телефонують на «103», з диспетчерами у записі. В той же час бригада «швидкої» отримує інформацію, скільки пацієнтів перебуває в тому чи іншому відділенні лікарні, куди якнайкраще доставити хворого. Така собі чітко облікована робота. Окрім того, безпосередньо у приміщенні станції екстреної медичної допомоги ведеться відеоспостереження. Веду до того, що її працівникам доводиться працювати повсякчас, як кажуть, під камерами.

  Розмову з Т. Кушніром довелося перервати, так як надійшло повідомлення про авіатранспортування пацієнта Стрийської районної лікарні до одного із медичних закладів Львова. На майданчик поблизу лікарні через якихось 15 хвилин здійснив посадку гвинтокрил. Одразу ж сюди приїхала «швидка» із пацієнтом. Невдовзі, здійнявши хмари снігу, гвинтокрил з пацієнтом на борту вирушив до Львова. Все чітко та оперативно.

 «Аеромедична евакуація пацієнтів – окремий проєкт, започаткований 2021 року, – продовжив Тарас Юрійович. – До нього долучилися Міністерство охорони здоров’я, Міністерство інфраструктури та Міністерство внутрішніх справ як його бенефіціари. Завдяки цьому проєкту є можливість без зайвих витрат часу надати необхідну допомогу пацієнтам у спеціалізованих медичних закладах Львова. Працюють досвідчені пілоти, медики, що рятують життя людей. Можна трактувати як один із видів екстреної медичної допомоги. Вона є економічно дорожчою, аніж звична, проте дає змогу транспортувати пацієнтів в обласні лікарні без зайвих зволікань і тим самим рятувати їх життя. Це найголовніше. До речі, зі Стрия вже не вперше так доставляються пацієнти у львівські лікарні.

  Недавно відбулася стратегічна сесія Львівського Центру екстреної допомоги, де якраз виокреслено місію, візію та цінності закладу. Наше гасло просте і вкрай зрозуміле: «Завжди і всюди ПЕРШІ в наданні медичної допомоги при загрозі життю!». Тепер слід докласти зусилля, аби воно стало зрозумілим всім у нашій області».

Тетяна Долішня.

Опубліковано у Актуальна тема, Випуск 17, Здоров'я. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.