ПРОФЕСІЯ – БЛОГЕР

   Блог – це постійний діалог з аудиторією, що регулярно поповнюється цікавим контентом найрізноманітнішого формату (тексти, відео, аудіо, фото). А саме блогерство – професія, вже не нова для України. Бути блогером у ХХІ столітті це модно, цікаво і прибутково. Але чомусь одним вдається набрати багатотисячну аудиторію, а іншим – ні. В чому причина? З’ясувати відповідь на це запитання допомогла розмова з Юлією Опришко, вже досвідченою блогеркою.

   «Не варто вважати, що якщо людина створює якийсь контент, то це вже блогер, – мовила Ю. Опришко. – Дехто дійсно немає всіх ознак, що стосуються цієї професії. Так, вважаю (і не я одна), що блогер – професія. Ентузіазм, бажання, час –  є тим необхідним мінімумом, що необхідний для особистого розвитку у цій сфері. Блогерство – це тривалий процес, де свій професіоналізм потрібно постійно підвищувати, вдосконалюючись, напрацьовуючи нові навички, розвиваючись. І при цьому найголовніше – любов до справи, якою займаєшся, відкритість зі свою аудиторією.

    Розпочинати блог із думки «на чому хайпанути», неправильно. Жоден блогер, який йде за хайпом, не досягає успіху. Блогерство це радше прозорість власного бачення світу, власної професійної діяльності. Усе починається безпосередньо з ентузіазму, а згодом, вже вдосконалюючи певні навички, цей ентузіазм переходить у якісні, корисні речі у формі контенту, який «заходить» аудиторії та перетворюється на «хайп». Говорю це не просто так, а виходячи з власного досвіду. Як і всі в підлітковому віці  постила у соцмережах різні дописи, коментувала, обговорювала з друзями. Далі почала створювати власні «пости». Писала про те, чим живу, свої думки з приводу тих чи інших тем. Вони збирали «лайки», коментарі людей. Все разом обговорювали, дискутували. Помалу формувалася моя аудиторія. Коли з’явився Instagram, надала йому перевагу».

   Професійно блогерством Юлія Опришко займається два роки. Сьогодні її блог налічує 18 тисяч підписників. У переважній більшості жінки. З них майже 90 відсотків – мешканки Львівщини.

  «Основними темами мого блогу є материнство, краса, жіночність. Вони зрозумілі. Раніше працювала декоратором, тож маю чим поділитися з власного досвіду у справі декорування. З народженням доньки додалася тема материнства. Пишу про те, як виховую донечку, про наші будні, які питання виникають в мене і як їх вирішую. Це своєрідний віртуальний щоденник мого життя, одна із форм авторського проєкту.

   Повсякчас наголошую, що жінка і після народження дитини повинна не забувати про себе, слідкувати за собою. Бо нікуди правди діти, у багатьох жінках в пріоритеті потреби сім’ї, на себе часу та коштів не вистачає. Це сумно. Тому намагаюся «достукатися» до них, навчити полюбити себе, робити собі хай навіть дрібні подарунки і пам’ятати: щаслива сім’я там, де щаслива мама, жінка. Це вже тема жіночності.

     Мені подобається ділитися тим, що я для себе відкриваю. В цьому найбільший сенс, отримую задоволення від того, що передаю свої враження, думки, досвід. І незалежно, йдеться про використання жіночої косметики, застосування тих чи інших засобів під час прибирання в оселі, моментів виховання дитини, мені про все хочеться сказати. Розповідаю про те, що знаю, та спілкуюся з аудиторією. Кожен коментар, повідомлення не залишається без відповіді. Такий зворотній зв’язок є направду необхідний. Він спонукає і надихає. Усе це загалом змушує бути завжди, як кажуть, в тонусі».

     Особливість блогу в тому, що створити його може будь-хто. Для цього не потрібно мати певну освіту. А ось його успішність залежить стовідсотково від самого блогера. Існують різні види блогів, які об’єднує основна ознака – їх автори активні люди.

   «Мене запрошують на різні заходи, зустрічі. Займаючись блогерством, ти мимоволі змушений виходити із звичної зони комфорту. У мене відсутній контент-план. Показую власне життя, власне розуміння тієї чи іншої теми. І все це відверто, щиро, від душі.

   Звісно, слідкую за іншими блогами, які мені цікаві. Та при цьому зберігаю особливість свого. Блогерство допомагає отримувати нові знання. Без цього неможливий розвиток, вдосконалення. Це аксіома для зростання в будь-якій професії. І блогерство не виняток».

   Дехто, можливо, заперечить: «Мовляв, яка це робота? Цим може займатися кожен». Тут можна посперечатися. В блогерстві існують свої «підводні» камені, труднощі, і не все так просто, як виглядає ззовні.

    «Є в цій справі дві сторони медалі. Одна – блогер завжди гарно виглядає, гнучкий графік роботи, відсутність керівництва. А ось інший кардинально протилежний – ненормований робочий день, життя, як кажуть, з телефоном. Приміром, щоби відзняти одне відео інколи доводиться витратити три дні. І критиків є немало. Не кожному під силу витримати усі критичні «удари». 

  Тим, хто таки хоче спробувати себе в блогерстві, варто спочатку прислухатися до себе, а тоді приймати рішення. Одного бажання замало. Потрібно мати свій «голос», манеру подачі, тему, в якій є що сказати. Всім, хто тільки робить перші кроки на цьому шляху, раджу експериментувати, вчитися, робити це передусім для себе, серйозно ставитися до блогу. І тоді все вийде».

Любов Тиченко.

Опубліковано у Випуск 15, Різне. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.