ОАЗИС ПРИРОДНОГО МИСТЕЦТВА У СТРИЮ

   У круговерті сьогоднішнього життя, сповненого неспокою та переживань, мимоволі виникає бажання побути наодинці з собою, зібратися з думками, емоційно передихнути від воєнного виру, підзарядитися. Адже війна – справа не одного дня і до перемоги немало треба пройти. Психологи настійно радять кожному відновлювати свій емоційний баланс, відвідуючи парки, сквери, щоб побути в тиші природи якусь мить. Наше місто, на жаль, не багате такими природніми оазисами. Проте… Один з них таки є. Маю на увазі станцію юних натуралістів. Точніше її територію, що сміливо можна іменувати міні-дендропарком, а в сьогоднішній час місцем психологічного оновлення. У тиші серед численних дерев, кущів (навіть екзотичних), під співи птахів, серед буяння квітів поринаєш сповна у дивосвіт природи, що збереглася тут, пронесла свою силу через століття, аби радувати нас, сьогоднішніх, допомагати, зцілювати.

Без перебільшення, саме вона, природа, здатна дати кожному з нас необхідну життєву силу та енергію, що є особливо необхідними зараз, в час війни, – зазначила методистка станції юних натуралістів Ліліана Опришко. – А вона, природа, на території СЮНу справді унікальна й неповторна. Близько 150 видів рослин, 28 видів дерев, 24 види декоративних кущів. До них додаються й нові, які висаджуємо разом із нашими вихованцями. До цього завжди долучаються й небайдужі мешканці. Приміром, кілька років тому посадили новий сад – яблуні, груші, що зараз рясно цвітуть. Поповнили наш оазис природи дейція, керія, вейгела, гібіскус (різні сорти), магонія, японська айва, а ще – сакури, гінкго білоба, магнолії. До речі, магнолії, вирощені на станції юних натуралістів, ростуть в Києві. Восени додалися 18 дерев шовковиці. Активно співпрацюємо з підприємством «Галсільліс». Разом з його працівниками висадили на території станції дуглесію, модрини, клени червоні.

   Своїм багатством вражають і трав’янисті рослини – 24 види дикоростучих та близько 40 видів декоративних. Назву лише шафран Гейфеля, білоцвіт, підсніжник, що занесені у Червону книгу. Багатий і тваринний світ СЮН. Тут зустрічається 39 видів птахів (три з них занесено до Червоної книги). Ссавці, зокрема руді білки, що довірливо приймають гостинці. Взимку можна побачити ласку. Тут осіли летючі миші – підковоніс малий та широковух, що теж внесені до Червоної книги, земноводні, надзвичайне різноманіття комах. Веду до того, що територія нашої станції це не лише рекреаційна зона відпочинку, але й єдине місце, де можна, як кажуть, все побачити наживо, долучитися до знайомства та вивчення природи кожному. Без перебільшення, своєрідний дендрологічний парк, єдиний у місті…

   Найголовніше, що оцю різномаїтість природи споглядають, вивчають діти – вихованці станції юних натуралістів. Вони займаються у десяти різних гуртках, отримуючи відповідні теоретичні знання. А місцем для їх практичного застосування якраз слугує територія СЮНу.

Пріоритетними завданнями станції, що працює вже понад 75 років є якраз оволодіння дітьми знаннями про навколишнє середовище, екологічне виховання, природоохоронна робота з учнівською молоддю, – розповіла директорка СЮН Оксана Курило. – Різні акції, конкурси, екологічні семінари, виставки, організовані нами, сприяють цьому. На даний час заняття проводяться дистанційно, в асинхронному режимі. До них може долучатися кожен бажаючий.

   Принагідно зазначу, що нарешті узаконені межі території станції юних натуралістів. Ділянка має свій кадастровий номер. У наших планах перетворення її у справжній дендропарк, втілення відповідного проєкту з усіма вимогами садово-паркового мистецтва, а відтак – створення на території СЮНу садово-паркової заповідної зони для навчання, виховання, відпочинку та оздоровлення школярів, надання території статусу пам’ятки природи місцевого значення. Звісно, це все в перспективі.

   СЮН – позашкільний навчальний заклад, єдиний у нашій громаді. І не тільки в цьому його особливість, а в тій великій природоохоронній роботі з підростаючим поколінням, яку невтомно ведуть та пропагують його викладачі. Бо природа – це, мабуть, єдина книга, всі сторінки якої наповнені глибоким змістом. І «читання» її, пізнання так важливе і вчора, і сьогодні, і завтра.

   Щодня на території СЮНу можна зустріти дітей з батьками. До речі, серед них є й тимчасово переміщені особи, які сьогодні проживають у Стрию. Дехто з таких дітей навіть займається в тому чи іншому гуртку станції, знайомиться з історією цього унікального місця, що більш як сто років тому називався парком Йордан.

   Відвідини цього природного оазису, безсумнівно, додадуть бадьорості, наповнять потрібною енергією. Тут можна просто відпочити, присівши на імпровізовані лавки із стовбурів дерев, споглядаючи навколишшя. І зайвий раз переконатися, що творіння природи досконаліші навіть за творіння мистецтва.

Тетяна Долішня.

Опубліковано у Випуск 25-26, Екологія та довкілля, Різне. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *