Для багатьох з нас це стиль життя. Горнятко кави зранку, в обід чи пізніше… Це вже кому як смакує. Але по-справжньому збуджуючий аромат кави нікого не залишає байдужим. Вона, без перебільшення, справжня спокусниця. Бо навіть не будучи її палким прихильником, але скуштувавши справжню каву обов’язково поповниш численну армію кавоманів.
Кава – справжня довгожителька. Про неї складено чимало легенд. Проте незаперечним фактом є те, що вперше кава як напій, причому лікарський, згадується в арабському медичному трактаті ІХ століття. Араби запекло захищали свої права на кавове зерно. Вони навіть кип’ятили ці зерна перед продажем, щоб їх не можна було проростити. І тільки в 1617 році голландцям вдалося викрасти кілька(!) свіжих кавових зерен і створити згодом свої кавові плантації в Азії. Трохи пізніше вони з’явилися на Антильських островах, Цейлоні, в Індії. Для вживання кавового напою в Європі були відкриті спеціальні заклади – кав’ярні. Кожне велике місто швидко обростало густою сіткою таких місць, де можна було за філіжанкою кави почитати газету, обговорити останні новини із знайомими чи друзями. Оця традиція збереглася і до наших днів. Бо кава мимоволі налаштовує на відвертість, якесь внутрішнє бажання виговоритися, відчути легкість у душі.
Свою лепту у «кавову» історію вніс й українець. Ви вже здогадалися, що мова йде про Юрія Кульчицького, уродженця Львівщини, далеке 17 століття. Навіть є документальний фільм «Як український козак Європу кавою напоїв». Саме Ю.Кульчицький не тільки посприяв визволенню Відня, де він у той час жив, від турків, але й пристрастив його мешканців до кави. Його перша кав’ярня «Під синьою пляшкою» працює ще й досі. До речі, у Відні створено і відповідний музей кави. На одній з віденських вулиць стоїть пам’ятник Ю.Кульчицькому. Біля його підніжжя турецькі обладунки та мішки з кавовими зернами, які випросив собі Ю.Кульчицький як винагороду за свій подвиг. І якщо ми чуємо «кава по-віденськи», то пам’ятайте, що автором її рецепту приготування є якраз Ю.Кульчицький. Кава по-віденськи є популярною і досі. Ну хто ж відмовиться від пахучої чорної кави, яку покриває щедра «пінна шапочка» вершків.
Сьогодні кавових напоїв налічується чимало. І у кожного з них своя міцність і свій неповторний смак. Самі назви чого вартують: еспресо, еспресо рістретто, капучіно, лате, моко, американо та ін. Кажуть, скільки людей – стільки думок. Можна продовжити – стільки ж і рецептів приготування кави. І посмакувати кавою у нашому місті можна у багатьох закладах. Проте справді смачною, у всіх її різновидах, – у мережі кав’ярень «Кава від стрийка». Стрияни та гості краю вже оцінили класність цього напою, приготованим їх баристами.
-П’ять років тому започаткували «кавову» справу, основною метою якої було пропонувати людям дійсно смачну справжню каву і тим самим утвердити у нашому місті її культуру чи то пак філософію, – розповів керуючий партнер мережі кав’ярень «Кава від стрийка» Ростислав Іваницький. – Вона ґрунтується на таких основних поняттях як «правильна кава» та «правильна атмосфера». Що це означає? Правильна кава – це передусім її якість. Використовуємо каву двох сортів – арабіка та робуста. Перша імпортується з Бразилії, інша – з Уганди. Існує міф, що робуста дещо неякісна. Це не так. Основна відмінність арабіки в більш низькому вмісті кофеїну. А цукру в ній навпаки більше, завдяки чому під час обсмаження кавові зерна швидше набувають шоколадного відтінку. У робусті навпаки – більше кофеїну, але менше цукру. Даний сорт кави має масу шанувальників завдяки стійкій піні і бадьорому смаку. У тандемі ці два сорти кави за умови збалансованого поєднання дають приголомшливий смак.
Стосовно іншої складової філософії кави (правильна атмосфера), мається на увазі своєрідне кредо: завдяки каві насолоджуватися життям і не вигорати морально. Знаєте, оте розуміння філософії кави властиве вже багатьом людям. Пригадую, як у 2016 році, на початку нашої діяльності приблизно п’ятеро із десяти клієнтів замовляли «зробіть експресо чи мак-кофе». Тепер «експресо» можна почути від одного із ста клієнтів. Культура споживання кави значимо виросла, як і знання її всеможливих видів.
-До речі, яким видам кави надають перевагу стрияни?
-Передусім класичним. Найбільше полюбляють американо з молоком. Мабуть тому, що такого виду кави можна спожити без шкоди для здоров’я до п’яти горняток на день. До всього кавового розмаїття, пропонованого нами, є в наших закладах різноманітні десерти. З настанням теплої пори додаються ще й холодні напої – смузі, коктейлі, поціновувачів яких теж вистачає.
Мережа «Кава від стрийка» пропонує взяти замовлену каву з собою, або ж посидіти та поспілкуватися за нею в еспресо-барі, чи придбати вже змелену нами бренд-суміш кави чи окремий її сорт у магазині на першому поверсі торговельного комплексу по вулиці Шевченка ( який називають «Фуршет» чи ЦУМ). Тут же багатий вибір різноманітних сортів чаю.
-Кажуть, смак кави залежить і від вправності самого бариста.
-Це дійсно так. У нас відсутнє автоматичне приготування кави. Все робиться вручну. Тому в цьому технологічному ланцюжку важливий людський фактор. Сьогодні у нас працюють 12 бариста, з них двоє дівчат (одна з них готує каву вже четвертий рік). Кожен, хто бажає спробувати себе у цій справі, проходить двотижневе стажування. В основному це молоді люди віком від 18 до 24 років. Робота бариста вимагає точності, чіткості, педантичності, зібраності та, звісно, комунікабельність не зайва, окрім опанування технологічних тонкощів приготування кави. Бариста продають не каву, вони продають атмосферу. Адже з горнятком ароматного напою клієнт отримує найцінніше – спілкування.
Мимоволі напрошується висновок, що кавопиття – це не лише насолода, але й маленьке свято. Беремо горнятко свіжозвареної кави ( з цукром чи без нього, з вершками, ваніллю, корицею чи без них – особистий смак кожного) і… п’ємо. Повільно, насолоджуючись сповна, не пропускаючи жодного нюансу… Ну який же це справжній кайф!
Любов Тиченко.
