НЕПОВТОРНІСТЬ ДЕРЕВ’ЯНИХ ЦЕРКОВ

   Знайомтесь: Олег Сиротюк, викладач Лисятицької школи мистецтв (а саме працює в її філіалі, що в селі Нежухів). Вже близько 20 років, після закінчення Дрогобицького педагогічного університету, навчає дітей гри на акордеоні. Такий вибір фаху не є випадковим. Багато в його родині як професійних музикантів, так й аматорів. Хоча ще з дитячих літ захоплювався спортом, особливо футболом. І це не минуло з часом. Додайте сюди ще одне чи радше нове захоплення О. Сиротюка, завдяки якому розвинулися сповна його передусім творчі здібності. Маю на увазі створення макетів давніх дерев’яних церков України. Усі вони стовідсотково відтворюють їх неповторність, навіть у дрібних деталях. До речі, переконатися в цьому, побачити їх можна, завітавши до виставкового залу меморіального комплексу «Борцям за волю України». Саме тут розгорнута його авторська виставка.

   «Пробував займатися різними творчими справами, – поділився п. Олег. – І вірші писав, і музику… Та завжди мав особливе замилування до дерев’яної сакральної архітектури. Мій брат, художник, графік, надсилав світлини давніх дерев’яних храмів Львівщини і не тільки. Цікавився їх історією, будовою. І якось мимоволі виникло бажання спробувати відтворити бодай одну з них в, так би мовити, делікатному, малому форматі. Це мала бути одна робота. Вибір впав на церкву Святого Юра у Дрогобичі. Можливо тому, що неодноразово її бачив. А ще привабила своєю архітектурною складністю. 

   Робота  щодо створення її макету тривала майже півтора року. Доводилося повсякчас вчитися, досконало пізнавати методики такої справи і не без того, що ту чи іншу деталь переробляв. До речі, макет цієї церкви складається із майже 10 тисяч найрізноманітніших деталей. Усі вони, зрозуміло, з дерева – дуба, а допоміжні – з ялини, що є більш «гнучкішою» у роботі».

   Перший створений макет дрогобицької церкви став для Олега Сиротюка початком його нового творчого «я». Бо робота настільки захопила, що виникло бажання спробувати створити ще й церкву Святого Духа, що в місті Рогатин. Чому? Вона є однією з найстаріших дерев’яних храмів в Україні і датується ХVI століттям. Саме тоді в О. Сиротюка виник і задум створити макети давніх дерев’яних сакральних споруд, що розташовуються в різних регіонах країни. Та, як кажуть, подальша робота пішла не за планом…

   «Наступним кроком стало відтворення в макеті церкви Святого Михаїла в селі Крайниково на Закарпатті. Далі – церква Вознесіння Господнього у місті Чортків, що на Тернопільщині. Це, мабуть, та робота, результатом якою найбільш задоволений. Бо те, що запланував, все вдалося стовідсотково. 

 

   Згодом до доробку додався макет церкви села Седнів Чернігівської області. Типова давня козацька церква. І… знову повернувся до Закарпаття, створивши макет церкви Святого Михаїла в селі Ужок. Потрапила до рук її світлина. Церква особлива за своєю архітектурою, в бойківському стилі. Її називають «темний корабель». Якщо поглянути на церкву збоку, то вона дійсно за своїми обрисами нагадує корабель, а колір деревини додав означення. Над кожним витвором працював 10-12 місяців.

    Деякі з церков занесено до Списку світового культурного спадку ЮНЕСКО. Наші давні дерев’яні храми справді оригінальні сакральні споруди, характерні тільки для України».

   Уважно розглядаючи макети дерев’яних церков, створені О. Сиротюком, неможливо втриматися від відчуття справжнього захвату. Напрочуд ювелірна робота. У макетах відтворено все до найменшої деталі. Церкви покриті дерев’яним гонтом, і на макетах – точнісінько так само. Приміром, в останній роботі навіть двері до «церкви» відкриваються, а завіси на них (просто мініатюрні), хрести вже зроблені з металу.

   «Якраз в оцій роботі експериментував. Використав олово для металевих деталей. Воно швидко застигає, тому робота була копіткою. У подальшому планую використовувати в нових макетах і метал, і камінь. Поки що в пошуку як це реально здійснити. Є думка щодо внутрішньої підсвітки макетів церков».

   Усі наявні (вже шість) макетів дерев’яних сакральних споруд Олег Сиротюк створював на основі виключно… світлин. А сьогодні працює над створенням креслень макету однієї із церков, що розташовується в музеї народної архітектури і побуту («Шевченківський гай») у Львові. Це буде перша робота, створена на основі реальних замірів будівлі храму, які провів самостійно разом з братом. І, зрозуміло, точною копією, так як для попередніх робіт О. Сиротюк послуговувався розмірами будівель храмів, що знаходив у відповідній літературі.

   Для створення таких філігранних витворів потрібен не лише час, але й неабияке залюблення в те, чим займаєшся. Свідомо не вжила слово «терпіння», бо, як зазначив п. Олег, воно аж ніяк не відповідає сутності процесу. Це радше час релаксації, зарядження енергією, наповнення іншим змістом.

   «Перш ніж розпочати працювати над новим макетом церкви, потрібно пропустити бачене через себе, аби воно, як кажуть, вляглося, виокремилося в голові. Зробити детальні креслення. Підготувати матеріал. На дубових заготовках вирізати необхідні пластини. Визначитися з їх параметрами, розграфити шпон на сегменти, що відповідають пропорціям «оригіналу», вирізати їх ножем… Лише опісля наступає етап «побудови». Він на кшталт вишивання, де «хрестик» за «хрестиком» формує орнамент. У моїй роботі «хрестиками» є оці деталі, які одна за одною з’єдную за допомогою клею.

   Найскладнішим є «забивання» гонтом макетів церковних дахів. Проте ця робота мене заспокоює. Інколи все одразу складається, деколи – важкувато. Тоді доводиться щось змінювати, переробляти. Роботою можу настільки захопитися, що й часу не помічаю».

   Щодо задуму створення макетів давніх дерев’яних церков з різних куточків України, то він і досі є актуальним для О. Сиротюка. Бо, за його словами, є багато храмів, що вирізняються своєю архітектурною особливістю. І показати їх красу та неповторність в такій навіть мінімалістичній формі і є для нього визначальним.

Недавно Олегу Сиротюку присвоєно звання «народний майстер». Він – член Спілки народних майстрів і художників-аматорів.

Зовсім скоро роботи О. Сиротюка помандрують до Львова. Тут,  в церкві Святого Юра, розміститься його авторська виставка. Ознайомитися з творчістю нашого земляка матимуть тепер можливість львів’яни, гості міста, поціновувачі мінімалістичного відтворення давніх дерев’яних сакральних споруд.

Любов Тиченко.

Опубліковано у Випуск 19, Культура і духовність, Різне. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.