«Не летіть, літа, так дуже швидко…» (вечір-зустріч у Стрийському фаховому коледжі)

   Жовтень був багатий на святкові дні, що відзначаються в нашій країні. День ветерана, День працівників освіти, а 5 жовтня за ініціативи ООН святкували Всесвітній день учителя.

   Стрийський коледж має безпосереднє відношення до всіх цих свят. Та найбільшу увагу його адміністрація надає Дню ветерана, тим самим віддаючи шану нашим  ветеранам-викладачам, які протягом свого активного життя вірою і правдою «служили» у храмі науки – ВСП «Стрийський фаховий коледж Львівського національного університету природокористування».

   Уже стало доброю традицією у ці дні запрошувати ветеранів–викладачів на зустріч із адміністрацією нашого закладу освіти. Вони мають змогу почути звіт директора за минулий навчальний рік, дізнатися про плани колективу  на майбутнє, а також поділитися своїми враженнями від змін, що відбуваються в коледжі, та розказати про свої побажання щодо його розвитку, освітнього процесу та матеріально – технічної бази.

Цю добру традицію започаткував колишній директор коледжу Василь Дмитришин. Її продовжила Галина Перестюк (теж колишня директорка). Тепер цю традицію продовжує та примножує директор ВСП «Стрийський фаховий коледж Львівського національного університету природокористування» Ігор Рінило. 

  Вечір–зустріч «Не летіть, роки, так дуже швидко…», на який завітало чимало наших ветеранів, проходив у дружній атмосфері. Директор коледжу І. Рінило розповів про підсумки минулого навчального року. Він зазначив, що в коледжі сьогодні навчається близько дев’ятисот здобувачів освіти на денній та заочній формах навчання. А сам навчальний процес проходить у сучасних аудиторіях, лекційних залах, що обладнані відповідними технічними засобами. 

   «Ми живемо у дуже непростий час, в час пандемії, що значно ускладнює освітній процес. Та наші викладачі практично усі вакциновані, і це дає надію на продовження навчання у стінах закладу освіти. Цього навчального року до вже існуючих додалася нова спеціальність «Будівництво і цивільна інженерія», яку опановують студенти. Вона вже десята. Все робимо для того, щоб здобувачі освіти мали змогу обирати ту спеціальність, яка їм до душі», – сказав директор. Він детально зупинився і на питанні роботи навчально – дослідного господарства. Розповів про отримані врожаї, придбану техніку, про купівлю сучасного зернозбирального комбайна.

   «Одна сім’я, одна родина – ми продовжуємо те, що ви напрацювали», – наголосив І. Рінило, відзначивши  працю всіх колишніх працівників та  директорів коледжу, особливо Василя Дмитришина, який зробив немало для того, що Стрийський коледж є сучасним навчальним закладом з розвинутою інфраструктурою. Директор коледжу також розповів про співпрацю із  Львівським національним університетом природокористування, наголосивши, що серед усіх закладів освіти, які входять у його структуру, Стрийський фаховий коледж займає чільне місце.  

   Багато добрих слів та побажань прозвучало від ветеранів. Відчувалось, що вони хоч і на заслуженому відпочинку, та ведуть активний спосіб життя, займаючись спортом, господарською, підприємницькою та громадською діяльністю. Серед них багато і творчих особистостей. З цікавими розповідями виступили В. Мадилюс, Г. Перестюк, І. Цехоня, Л. Чернега, З. Дуда, І. Бугай, П. Мисак, А. Белінська, О. Бекетова, Н. Антонець, М. Полюхович, Н. Берник та ін.  

  Зокрема Володимир Мадилюс сказав, що багато років збирає інформацію про Стрийський коледж. На зустріч він приніс газету «Рідне поле» за 21 березня 2008 року, де журналіст Ігор Борщик у статті «Через терни до зірок» розповів про мешканця м. Калуша Івано-Франківської області Левка Піцика, який родом із села Подорожнє (Баличі). Саме він у 1944 році став одним із перших студентів Стрийського технікуму механізації (на той час розташовувався в панському будинку у с. Підгірці, а у 1947 році технікум переведено до Стрия). Ось що розповів Левко Піцик; «Я горджуся тим, що належу до перших випускників Стрийського технікуму механізації. Там я одержав базові знання механіки, а виробнича практика на військовому заводі закріпила набуті знання…». Розпочинав трудову діяльність Левко Піцик бригадиром тракторної бригади, працював дільничим механіком, інженером-будівельником, головним інженером, директором МТС, завгаражем. І де б не працював, і яку посаду не займав, він з великою вдячністю згадував Стрийський технікум механізації, який дав йому хорошу професійну підготовку. Приємно, що випускники Стрийського коледжу зберігають  почуття вдячності та гордості впродовж всього життя за те, що в ньому навчалися.

   Із своїми поетичними творами виступили Богдан Куртяник, Марія Звіришин та відома поетеса Леся Павлів, поезії якої стали окрасою вечора–зустрічі «Не летіть, роки, так дуже швидко…»:

 

«Дзвенять літа, як щире слово, 

А в клопотах згорають дні…

Останні пелюстки медові 

Злітають болем у мені.

 

Печалить осінь по отавах,

І втома падає до ніг,  

Мозольних рук шаную славу

Й гостинний батьківський поріг.

Свята земля живучість має –

Зійдуть пагіння молоді!

Зеленим листям зацвітають 

Мої надії золоті».

 

   Того вечора ветеранів вітала музичними композиціями талановита молодь, що здобуває освіту в нашому коледжі (художній керівник Оксана Берездецька).

   Організацією вечора-зустрічі «Не летіть, роки, так дуже швидко…» займалася і заступниця директора з виховної роботи  Наталія Баран, а також працівники та викладачі коледжу Марія Манцибович, Мар’яна Гурмус, Іванна Словакевич  та ін., які заслуговують окремої подяки.

  Найбільше багатство літніх людей — їх досвід, мудрість, вміння. Безмежна вдячність вам, дорогі наші ветерани-педагоги, за безцінні знання та слушні поради, за готовність підтримати і допомогти, за гідний приклад для наслідування.

Василь Борис,

викладач коледжу, голова ради ветеранів.

Опубліковано у Випуск 12, Освіта, Різне. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *