Натхнення у всьому

Кожна творча людина керується двома питаннями: «А якщо..?» і «Чому б ні?». Вона ставить під сумнів факт неможливості чого-небудь. Те, що звичайна людина вважатиме незручним, креативна  вважатиме чудовою ідеєю. Так і наша  майстриня одного прекрасного дня, коли діти виросли, стали дорослими, самостійними, з’явилося більше вільного часу, подумала, що може тепер активно розвинути власні творчі здібності, адже це невід’ємна складова гармонійної особистості. Процес творення своїми руками позитивно впливає на настрій та самопочуття, і головне, розкриває природні, інколи приховані, задатки. 

Знайомтеся – Ганна Бляхарська. Закінчивши Стрийську СЗШ №8,  вступила у Львівський технікум залізничного транспорту, згодом у Харківську академію залізничного транспорту на спеціальність «Організація перевезень і управління на залізничному транспорті». Працює черговою на залізничній станції Стрий вже 22 роки. Разом з чоловіком Василем виховали дочку Олесю і сина Тараса. Дочекалися першої  внучечки Юлічки, для якої п. Ганна дарує свої мистецькі витвори, а це і шапочки, і дитячі пледи, і різноманітні іграшки. До речі, мисткиня взяла участь у «Стрийському вернісажі», який проходив минулого тижня. Також була учасницею «Стрий-Органік-Фест». Разом з Іриною Сікорою, представляючи свої роботи, відвідують різноманітні ярмарки, фестивалі.

Створює наша майстриня амігурумі, оскільки незвичайні в’язані ляльки останнім часом користуються особливою популярністю і попитом. Їх використовують не тільки в якості подарунку для дівчаток, але й як елементи оригінального стильного декору домашнього інтер’єру.

Аміґурумі — японське мистецтво в’язання на спицях або гачком маленьких м’яких звірят і людиноподібних істот. Амігурумі — це найчастіше симпатичні тварини (ведмедики, зайчики, кішечки, собачки та інші), чоловічки, але  можуть бути і неживі об’єкти, наділені людськими властивостями. Наприклад, кекси, капелюхи, сумочки тощо. Амігурумі зазвичай створюються з пряжі простим способом в’язання — по спіралі і, на відміну від європейського способу в’язання, круги зазвичай не з’єднуються. Вони також в’яжуться гачком меншого розміру відносно товщини пряжі, щоб створити дуже щільну тканину без яких-небудь зазорів, через які може вилізти набивальний матеріал. Амігурумі часто роблять з частин і потім їх з’єднують, виняток становлять деякі амігурумі, які не мають «кінцівок», а мають тільки «голову і тулуб», складаючи одне ціле. Кінцівки іноді набиваються пластмасовими шматочками, щоб надати їм живу вагу, в той час як інше «тіло» — волоконним наповнювачем. Поширенню естетики амігурумі сприяє їх краса. З цією метою типові звірятка мають велику кулясту голову на циліндричному тулубі з маленькими кінцівками.

Майстриня Анна Бляхарська у своїй творчості не зупиняється, постійно в пошуку новаторських підходів до створення робіт задля того, щоб і надалі радувати прихильників цього виду мистецтва.

Уляна ВАСІВ.

Опубліковано у Випуск 3, Дозвілля, Культура і духовність. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *