«ЙТИ В НОГУ З ЧАСОМ»

Історія ДНЗ «ВПУ №8» налічує вже майже 80 років. Розпочалася його діяльність як навчального закладу, створеного на базі Стрийського паровозного заводу Львівської залізниці, де здійснювалася підготовка майбутніх спеціалістів якраз для залізничної галузі. Та не акцентуватимемо увагу на історії навчального закладу, а поговоримо про його день сьогоднішній. Адже тут молоді люди здобувають фахову освіту, відповідні професійні навики спеціальностей, що є затребуваними на ринку праці.

«Наше училище готує робітників високої кваліфікації за такими спеціальностями як електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування, верстатник широкого профілю, слюсар з ремонту автомобілів, водій транспортних засобів категорій «В», «С», електрозварник, коваль ручного кування, агент з організації туризму, адміністратор, – розповів директор ДНЗ «ВПУ №8» Віталій Никифорів. – Приміром, учні, які здобувають фах «електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування», вивчають основи промислової електроніки, набувають вмінь здійснювати капітальний ремонт електроустаткування будь-якого призначення усіх типів. Таких спеціалістів потребує країна. Майбутні ковалі ручного кування вивчають основи ковальського зварювання металу, властивості останнього під час кування. Дехто може сказати, виходячи із реалій сьогодення, що професія «агент з організації туризму» не на часі. Помилкове твердження, адже працюємо з думкою про завтрашній день після неодмінної перемоги і впевнені в тому, що туристична галузь (передусім внутрішній туризм) розвиватиметься і потребуватиме спеціалістів. Іншими словами, працюємо з думкою про майбутнє, як кажуть, йдемо в ногу з часом.

Для забезпечення повноцінного навчального процесу є 44 відповідні кабінети, 5 лабораторій та така ж кількість виробничих майстерень, де якраз практично відточують учні свої навики. На жаль, не вдалося довести до логічного завершення лабораторію «Навчально-туристичне агентство». Перешкодила повномасштабна війна. Облаштовано відповідне приміщення, є необхідна техніка (5 стаціонарних комп’ютерів, 10 ноутбуків, мультимедійне обладнання). Потрібні лише меблі. Проте далі працюємо в цьому напрямку».

В училищі створений сучасний навчально-практичний центр, де відточують свої знання майбутні електрогазозварники, ковалі ручного кування. В окремих кабінетах (а їх загалом 20) розміщується необхідне для цього обладнання – апарати для зварювання австрійської фірми «Fronius». Інвентори, зварювальні мультисистеми. Тут же апарат плазмової різки металу, апарат аргоно-дугового зварювання. В кожному із згадуваних кабінетів якраз розміщується те чи інше обладнання в залежності від виду зварювання. А також індивідуальні засоби захисту для кожного учня під час практичних занять. На столі побачила викладені так звані зварювальні маски. Як пояснили майстри виробничого навчання, усі вони із світлофільтром, отож, після заняття викладаються поближче до вікна для заряджання (від сонця) регуляторів затемнення. До речі, саме тут майстри виробничого навчання разом з учнями з початку повномасштабної війни працювали над виготовленням пластин для бронежилетів для військових (їх виготовлено понад 40 штук) та металевих «їжаків» (понад 50). Тоді учні з викладачами, як кажуть, не виходили з навчально-практичного центру, розуміючи всю відповідальність та необхідність такої роботи. Інші займалися плетінням маскувальних сіток.

Є в училищі своя кузня, де відбуваються практичні заняття майбутніх ковалів ручного кування. Тут все необхідне для цього – горно, електропечі для гартування металу, обладнання для здійснення холодного кування, два пневматичні молоти, гільйотинні ножиці, преси, верстати для скручування металевих заготовок різних форм («квадрати», «завитки», «гусячі лапки» тощо) і, зрозуміло, різноманітні інструменти. Для роботи кузні використовується спеціальне кокс-вугілля для забезпечення необхідної температури роботи кування. Облаштовані надпотужні витяжні системи сприяють комфортності навчально-виробничого процесу.

Майстерність учнів училища приємно подивувала, коли побачила на своєрідній виставці зразків ковальських доробків. Ковані лавки, стільці зі столом, флагштоки, качелі, вуличні ліхтарі з «парасолькою», підставки для квітів, навіть вуличні урни для сміття.

Автослюсарна майстерня – ще один важливий підрозділ практичного навчання учнів. Відповідне обладнання та п’ять автомашин різних марок дозволяють, як кажуть, наяву знайомитися з їх будовою та ремонтом складових.. На новому авто марки «Рено Логан» та учбовій вантажній машині учні опановують навики водіння.

«Сьогодні в училищі навчається близько 300 учнів, – розповіла заступниця директора з навчально-виховної роботи Надія Федор. – Серед них і з числа внутрішньо переміщених осіб. Зокрема чотири юнаки – сироти з Миколаївщини, дівчина з Каховки. Врешті у гуртожитку училища по вулиці Кравецькій з початку повномасштабної війни проживало немало ВПО, сьогодні – 63 людей. За кошти ЛОВА здійснено ремонт кімнат для них. Це мешканці Донецької, Луганської, Харківської та інших областей. Вони отримують допомогу, в тому числі й психологічну, від різних міжнародних організацій.

Наші учні не лише отримують відповідні знання щодо обраного фаху, але й мають можливість розвивати свої таланти. Вони є учасниками різноманітних конкурсів художньої самодіяльності. Недавно учні стали переможцями мистецьких конкурсів «Батьківщина мого серця», «Голос душі». Зокрема Софія Бричка, Аліна Тиндик вибороли перемогу. Додайте сюди й участь наших учнів у спортивних змаганнях. Для занять, тренувань є спортивний зал, спортивний майданчик».

Не обійти увагою й те, що в навчальному закладі створено особливий музей. Не про історію навчального закладу, а музей етнографії та фольклору – один з найбагатших щодо експонатів, що працюють при навчальних закладах Стрийщини.

«Створення музею розпочалося із облаштування кабінету етнографії та фольклору, – поділилася заступниця директора з навчальної роботи Оксана Чорнописька. – У 1995 році викладачі кафедри філології та суспільних наук організували виставку «Українські старожитності», а невдовзі визріло рішення про необхідність створення в навчальному закладі музею етнографії та фольклору. Бо тільки осмисливши минуле, пізнавши витоки своєї культури та історії, можна чіткіше зрозуміти сьогодення та уявити майбутнє».

Фонд музею нараховує чималу кількість експонатів. Серед них давні вишивки, колекції народного одягу, знарядь праці, побуту, писанкарства з різних регіонів краю. Експозиція музею – кілька тематичних підрозділів. Окрім того, тут організовуються виставки художників Стрийщини та працівників училища.

«Долучаються й учні навчального закладу, – продовжила О. Чорнописька. – Зокрема вони є учасниками конкурсів музею щодо створення робіт до Великодніх, Різдвяних свят, а також виконання українських народних пісень серед учнівських груп. Спільно з викладачами учні займаються при музеї науковою роботою. Дослідження стосуються переважно сфери традиційно-побутової культури країни (звичаї, обряди, народне мистецтва тощо). Обов’язковим для учнів є дослідження свого родового дерева. Знання родоводу, історичних та культурних надбань наших предків необхідні не лише для піднесення національної гідності, але й використання кращих традицій у практиці сьогодення».

У кузні звернула увагу на підкову, виготовлену учнями училища. Своєрідний символ успішності, добробуту. Гадаю, він є таким для ДНЗ «ВПУ №8» не тільки сьогодні, але  й завтрашнього дня цього навчального закладу.

Тетяна Долішня.

Опубліковано у Випуск 39, Освіта. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *