ЧИ  ЛЕГКО  БУТИ  СІМЕЙНИМ  ЛІКАРЕМ?

Більш як два роки тому медична реформа запустила процес змін і тепер в центрі системи охорони здоров’я перебуває пацієнт. Завдяки цій трансформації вдалося змінити статус лікаря, передусім сімейного. Це – лікар-універсал. На нього припадає майже 80 відсотків медичної допомоги, якої потребує хворий. Сімейний лікар ставить діагноз, проводить огляд, амбулаторне лікування під особистим наглядом, здійснює профілактичні заходи, надає медико-соціальну допомогу тощо. У випадку необхідності направляє до лікувально-профілактичних закладів по спеціалізовану медичну допомогу, до вузьких спеціалістів і стаціонарне лікування. З сімейними лікарями КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги м.Стрия», приміром, підписали декларації близько 48 тисяч людей. Працює така «первинка» і  в центральній районній лікарні. Ще чотири сімейні лікарі працюють у Стрийській міській лікарні (колишня залізнична). На кожного з сімейних лікарів припадає в середньому тисяча-півтори людей різного віку. І більш як половина з них потребують допомоги лікаря найчастіше, маючи хронічні захворювання.

Сімейні лікарі ведуть щоденний прийом пацієнтів, що триває п’ять годин згідно із графіком. Опісля належить виконати й немало роботи щодо внесення в картку хворого даних про його візит та призначення лікування. Їх кількість збільшується, комп’ютери, як кажуть, «зависають». Доводиться чекати їх перезавантаження. А це знову час. Ну, здавалося, робочий день завершився. Та ні. Кожен пацієнт має номер мобільного свого сімейного лікаря, тому робота останнього продовжується.

«Спочатку більшість пацієнтів зрозуміла роботу сімейного лікаря як цілодобову. Як 24/7, — ділиться своїм досвідом сімейна лікарка, а також директорка КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги м.Стрия» Іванна Салдан. – Частенько траплялося, що пацієнти телефонували своєму лікареві пізно ввечері чи у вихідні. Якщо це екстрений випадок – зрозуміло. Але й були телефонні звернення зовсім іншого плану, на кшталт, коли завтра приймаєте чи є результати аналізів тощо. Звісно, коли лікар не відповідав на дзвінок, це одразу ж викликало в багатьох невдоволення».

 Варто нагадати з цього приводу, що Національна служба здоров’я України неодноразово наголошувала (і наголошує): лікар є людиною, а не цілодобовим сервісом, має визначені робочі години і вихідні, має право обирати спосіб зв’язку з пацієнтами. Лікарі не роботи, які здатні працювати цілодобово без відпочинку. І якщо вже лікар надав свій номер мобільного пацієнту, то варто одразу поцікавитись, в які часи зручно дзвонити або писати та з якими питаннями.

«Звісно, сьогодні ситуація змінилася, — продовжила Іванна Миколаївна. – Кожен пацієнт отримав своєрідну пам’ятку з метою узгодження часу комунікації зі своїм лікарем. У ній зазначено і контакти кол-центру, реєстраторів, що працюють у чотирьох відділеннях нашого центру,  розташованих на вулицях Охримовича, Бандери, Коссака, Львівській. Зателефонувавши, пацієнт отримує усю необхідну інформацію стосовно графіку прийому сімейного лікаря, може записатися до нього на прийом тощо. Стосовно останнього. Раніше люди приходили до лікаря, чекаючи незмінно в черзі. Завдяки попереднім записам вдалося уникнути черг. Та й пацієнти вже відчули  зручність такого кроку.

Є немало так званих маломобільних, одиноких пацієнтів, які фізично не в змозі прийти на прийом до лікаря. Тому їм, сімейним лікарям, доводиться вирушати до них додому і надавати допомогу, хоча це не є їх основним обов’язком».

Інколи доводиться чути нарікання людей на адресу своїх сімейних лікарів, особливо в соцмережах. Виникає резонне запитання: для чого? Адже це питання вирішується просто і швидко цивілізованим шляхом. Кожен має право перереєструватися і підписати декларацію з іншим сімейним лікарем. Особливих затрат часу такий крок не потребує.

«У нас такі випадки теж трапляються, — продовжила І.Салдан. – Вони складають загалом 3-5 відсотків. Коли тільки-но люди почали підписувати декларації із сімейними лікарями, то керувалися в основному такими критеріями як комунікативність лікаря, місце розташування відділення «первинки» (аби ближче до домівки чи місця праці). Чимало пацієнтів, як кажуть , «пішли» за своїм лікарем, в якого лікувалися не один рік. Звісно, у нашому житті немає нічого сталого, тому й випадки перереєстрації декларацій із сімейними лікарями трапляються. Цей процес повністю комп’ютеризовано і чітко можна бачити, хто змінив лікаря.

Пацієнтами сімейних лікарів нашого центру є не тільки мешканці Стрийської ОТГ, але й Сколівської, Моршинської, Миколаївської. Усі вони мають право на безоплатний пакет послуг. Щороку безкоштовно здати аналізи – загальний аналіз крові, сечі, перевірити рівень глюкози в крові, загальний холестерин, зробити електрокардіограму. Для цього  в центрі є відповідна матеріальна база та все необхідне. Інші дослідження, аналізи не можуть бути безкоштовними, бо не входять у цей державний пакет.  Хоча трапляються випадки, коли у приватних медичних структурах «первинки», які уклали договори із Національною службою здоров’я, названі вище послуги є платними, хоча мало бути навпаки».

Сімейного лікаря часто називають координатором потоку пацієнтів. Сама людина не завжди може зрозуміти, яка допомога потрібна. Адже як думається: болить  в області грудей – значить серце. А це може бути зовсім інше захворювання. Додайте сюди й не надто значну соціальну відповідальність та медичну культуру населення загалом. Піднялася температура – вип’ю таблетку, це, мабуть, застуда. Веду до того, що у переважній більшості кожен сам собі ставить діагноз. А ще модно консультуватися у «доктора Гугл». Через таку недбалість людей ускладнюються захворювання.

«У випадку будь-якого нездужання слід негайно звертатися до сімейного лікаря, — наголосила Іванна Миколаївна. – Це повинно бути аксіомою кожного без винятку. Приміром, якщо з’явилися у пацієнта болі в серці, то сімейний лікар його огляне і, якщо проблема входить в межі його компетенції, призначить необхідне лікування. Якщо лікар підтвердить, приміром, кардіальну патологію, то відразу надасть електронне скерування до лікаря-кардіолога. Чи іншого вузького спеціаліста. Навіть зателефонувавши до свого лікаря, пацієнт отримає таке скерування до вузького спеціаліста і вже може записатися до нього на прийом. Електронне скерування від сімейного лікаря не потрібне для візитів до лікаря-гінеколога, психіатра, педіатра, нарколога. 

Сімейний лікар надає скерування для подальшого лікування пацієнтів з різними хронічними захворюваннями у центральній районній лікарні, попередньо узгодивши госпіталізацію хворих. Якщо ж людина отримала травму чи у неї «гострий живіт», до того ж це сталося у вихідний день, то такого скерування не потрібно. Це так звана екстрена медична допомога. Невідкладна ситуація потребує невідкладної допомоги, а це самостійне відвідування лікарні, що надає таку допомогу цілодобово».

Звичайно, під час боротьби з коронавірусом значно зросла роль та потреба кожного без винятку українця в сімейному лікареві. Адже при перших симптомах застуди необхідно зателефонувати до свого лікаря, аби він оцінив стан хворого. І, зрештою, навіть при підтвердженні на COVID такий зв’язок з лікарем необхідний для контролю ним самопочуття хворого.

«Коли на прийом до сімейного лікаря прийшов хворий із респіраторними ознаками, — зазначила І.Салдан, — то лікар оглядає його в кабінеті інфекційного контролю ( вони є в кожному відділенні нашого центру). Попередньо одягнувши захисний халат та ін. Проводить швидкий тест на COVID. Результат маємо впродовж півгодини. На його основі вже можна діагностувати коронавірусну інфекцію. Якщо результат тесту позитивний, то хворому призначається відповідне лікування. Щодня сімейний лікар та медсестра телефонують хворому, аби дізнатися про його самопочуття, надаються необхідні рекомендації. У випадку різкого погіршення стану хворого, його госпіталізують. Правда, в сьогоднішній час це непростий процес. Сімейний лікар повідомляє про такого хворого  в міську лікарню чи лікарні Львова, де є місце для його госпіталізації. Тоді – в службу екстреної медичної допомоги ( «швидку»). Увесь цей процес може тривати 2-3 години.

Ситуація і далі залишається непростою Єдиним виходом убезпечення від коронавірусної інфекції є вакцинація.  Правда, незрозуміла антикампанія щодо неї викликає справжній подив. Хоча і спричинила у багатьох людей певний скепсис щодо вакцинації. Озирнувшись у минуле, згадаймо епідемії інших тоді небезпечних хвороб, які вдалося подолати саме вакцинацією населення.

Спочатку планувалася робота двох пунктів щеплення у відділеннях центру по вулицях Охримовича та Коссака. Спеціальні бригади ( лікар та медсестра) пройшли відповідне навчання, і саме вони займаються виключно вакцинацією населення проти COVID. Гадалося, що бажаючих убезпечитися від коронавірусної інфекції буде немало. Та реальність виявилася іншою. У перші дня початку вакцинації її проходили до 50 людей. Вже через тиждень – щодня вакцинувалося 20-30 людей. Це і стало зрозумілою причиною закриття пункту вакцинації по вулиці Коссака. Загалом вакцинувалося майже 900 людей. Відомості про те, яка вакцина, дата щеплення, дані пацієнта, заносяться у відповідний електронний реєстр. Вже розроблений паспорт вакцинації, що видаватиметься пацієнтам після другого етапу вакцинації. Ще раз наголошу: вакцинація – єдиний та необхідний спосіб убезпечення себе та рідних від корона- вірусної інфекції».

Тепер до підсумків. Сімейний лікар є , дійсно, тією першою особою, до якого звертається пацієнт з усіх питань медичної допомоги. Саме він є координатором необхідного подальшого лікування пацієнта в тих чи інших медичних закладах. А чи легко бути сімейним лікарем? Питання радше риторичне.

Тетяна Долішня.

Опубліковано у Випуск 2, Здоров'я. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *