«БАГАТИЙ ТОЙ, ХТО ВОЛОДІЄ РІДНОЮ МОВОЮ»

   Гортаючи сторінки книг з історії України, одразу розумієш, що більша їх частина – це боротьба народу за свою свободу та волю, за свою мову та культуру. Адже саме мова, культура визначає нас як народ і вирізняє від інших. Якщо до повномасштабного вторгнення росії в Україну чимало людей якщо це і розуміли, то не надавали особливого значення. Лише тепер приходить розуміння для всіх без винятку вислову «немає мови – немає держави». Тому й така увага внутрішньо переселених осіб, які сьогодні проживають на території Стрийської громади, до курсів з вивчення української мови. Цей проєкт стартував 5 квітня і вже сьогодні завершується його перший етап. Його учасниками були майже 30 людей різного віку.

  –Та вже сьогодні маємо немало звернень від бажаючих долучитися до такого курсу, – розповів директор КУ «Центр професійного розвитку педагогічних працівників» Володимир Веселков. – Він розпочнеться одразу після Великодніх свят. Те, що такі курси необхідні, не викликає ні в кого сумніву. І те, що є бажаючі стати його слухачами, ще одне підтвердження цьому. За основу нашого курсу було взято напрацювання занять щодо вивчення розмовної української мови якраз для російськомовних громадян. Відповідні онлайн-курси розроблені громадськими організаціями «ЄМова» та «Український світ». Це, так би мовити, початки вивчення української мови, як-от: вивчення звуків, алфавіту, словосполучень тощо. Наш курс складається із 27 занять і триває три тижні. Кожне з них розпочинається коротким відеороликом тривалістю 3-5 хвилин, а вже далі консультанти центру (фахові педагоги) безпосередньо розпочинають заняття. До кожного з них розроблені відповідні завдання. Вони роздруковуються для кожного слухача курсу.

Продовження

Опубліковано в категорії: Різне | Залишити коментар

МАЙСТЕР-КЛАС У ШКОЛІ МИСТЕЦТВ

   Традиційно напередодні Великодніх свят місцеві майстрині проводять, так би мовити, заняття з розпису писанок. На цей раз такий майстер-клас відбувся для внутрішньо переселених осіб, які проживають на території громади, та всіх бажаючих. Його організувало управління культури, молоді та спорту міської ради. Проте, гадаю, ніхто не очікував, що на цей майстер-клас завітає аж стільки бажаючих ознайомитися із азами галицького писанкарства, що, звісно, стало приємною несподіванкою для організаторів. У навчальному класі, як кажуть, ніде було яблуку впасти. Завітали не лише діти, але й дорослі різного віку. Усі вони без винятку бажали долучитися до для багатьох незнаного творчого процесу.

    Наталія Катерняк, начальниця відділу культури, національностей та релігій, наголосила, що цей майстер-клас можна іменувати ознайомлювальним. Такі «художні заняття» з розпису писанок організовуватимуться для внутрішньо переміщених осіб в різних локаціях міста для попередньо сформованих вікових груп, про що обов’язково повідомлятиметься.

Майстер-клас проводила Наталія Лаганяк, викладачка Братківської школи мистецтв. Вже не перший рік вона займається розписом писанок, надаючи перевагу техніці етно-екостилю. І повсякчас ділиться своїми вміннями з іншими. На цей раз п. Наталія запропонувала учасникам майстер-класу спробувати опанувати розпис писанок у техніці «травлення». Як розповіла вона, ця техніка не з простих, бо вимагає неабиякої чіткості у створенні дрібних візерунків. Проте опанувати її може кожен.

Продовження

Опубліковано в категорії: Різне | Залишити коментар

РАЗОМ ДОЛАЄМО МІСТ. В МАЙБУТНЄ

   У Стрийській громаді нараховується близько 10 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Це люди, які змушені були покинути свої домівки, рідні міста та села, в яких велися чи далі ведуться активні бойові дії. Ті з них, хто зареєструвались у місцевому ЦНАПі, отримують відповідну допомогу в  спеціально створених гуманітарних центрах. Це і продукти харчування, і засоби гігієни, й одяг та взуття, дитяче харчування тощо.

   Завітала в один з таких центрів. Людей вистачало, адже немало з них покидали рідні оселі з однією сумкою чи валізою. Розповідати про пережите – не поспішають. Надто страшні спогади, які одразу ж яскраво постають в усіх подробицях та деталях. А якщо й починають говорити, то уривчастими фразами зі сльозами на очах.

    Наталя з мамою евакуювалися з Бородянки. Вже майже місяць у Стрию. Її день, як і тисяч українців, починається із перегляду стрічки новин. Її Бородянка сьогодні – суцільна руїна, як і будинок, де жила. Та все ж мріє з мамою повернутися туди…

    З Вугледара ця сім’я вибиралася самотужки. А до того життя в підвалі. Йшли полями, грунтовими дорогами, аби врятуватися. Непросто доводилося долати цей непростий шлях життя їх матері – жінці статечного віку, інсулінозалежній…

    Не забуду розпач та сльози жінки з Чернігівщини, яка евакуювалася сюди з дітьми. Вона якраз була в центрі, коли їй зателефонував чоловік (він у тамтешній теробороні) і повідомив: «Нашого будинку вже немає…». Сльози болю, відчаю, нерозуміння, як бути далі…

    «У мене перед очима повсякчас моя квартира… Ось у тій шафці на полиці зліва моє улюблене горнятко… На підвіконнику – квіти. Все-все до найменших дрібниць, бо прожила тут більш як сорок років. Що там зараз – не знаю, як і про долю сусідів…» – це вже поділилася пані Ірина з Харківщини.

    Чимало з цих людей вже звикають до «нового» життя тут. Втім, «звикають» явно не те слово. Швидше змушені. Дехто, перебувши в нашій громаді кілька днів, вирушає далі, за кордон. Інші навпаки починають облаштовуватися. Пані Людмила з донькою-підлітком евакуювалися із Северодонецька. Живуть у своїх друзів. Взялися за волонтерство, допомагають в одному із місцевих гуманітарних центрів.

    Мою увагу привернув чотирирічний, мабуть, хлопчик. Він присів біля коробки із іграшками у центрі допомоги внутрішньо переміщеним особам. Малюк не брав їх, не розглядав, а лише мовчки, не підводячи погляд ні на мить, дивився… Не знайшлася, що сказати дитині…

    В арт-терапії є практика «перехідний міст». Її використовують в роботі з підлітками і людьми, які знаходяться в кризі. На окремому аркуші малюється картинка минулого, на іншому – картинка майбутнього. А між ними малюється міст як знак переходу, знак зв’язку між минулим та майбутнім, що необхідно подолати. Інтерпретуючи до сьогоднішніх умов, для нас усіх цей знак – міст війни, один для всіх українців. Він над прірвою, бо біль, що переживаємо, саме є таким. Цей міст ми обов’язково подолаємо. Важливо правильно йти. Разом. І ми йдемо. Тримаючись за руки, підтримуючи когось, займаючись волонтерством, рятуючи тварин, сплачуючи податки та за комунальні послуги, турбуючись про тих, хто поруч. Ми зміцнюємо цей міст вірою в ЗСУ, вірою в те, що Україна жива і буде жити. А попереду – наше майбутнє, що створюватимемо разом. Кожна сльоза, кожна крапля крові проросте силою України. Перейшовши цей міст, ми станемо ще більш сильними, людяними та духовно глибшими. Бо наш спільний третій малюнок буде обов’язково про ЖИТТЯ!

Любов Тиченко.

Опубліковано в категорії: Різне | Залишити коментар

“БУДУЄМО УКРАЇНУ РАЗОМ”

“Будуємо Україну Разом” шукає приміщення для облаштування в західних та центральних областях України, де родини, що втратили свій дім, могли б оселитися на тривалий час, налагодити своє життя та побут.

БУР виник у 2014 році як волонтерська акція Української освітньої платформи (тоді Львівська освітня фундація) з відновлення житла в Краматорську після його звільнення від російської окупації. Програма “Будуємо Україну Разом” через спільну працю та неформальну освіту формує довіру, відповідальність та спроможність серед української молоді.

Ще місяць тому наша команда планувала проводити БУР табори та створювати нові молодіжні простори. Але, як і багато організацій, в умовах війни, ми змушені змінювати вектори своєї роботи і зараз допомагаємо там, де ми найбільше потрібні. Та все ж, БУР таборам в 2022 році бути!

За 8 років ми провели більше 80 волонтерських таборів по всій Україні. Зараз наше завдання допомогти створити комфортні умови проживання для родин, які втратили свій дім і тепер потребують нового.

Робота буде здійснюватися у громадах у форматі схожому на БУР табори, тільки більш тривалі. Тож будемо потребувати активної включеності в цей процес місцевої команди, волонтерів та підтримки від органів місцевої влади. Проте зараз потребуємо допомоги в пошуку приміщень для роботи.

Можливо, саме у вашому місті чи громаді є будівлі, що відповідають необхідним вимогам. Це можуть бути будинки, де ніхто не живе, закриті школи, гуртожитки, садочки та інше. Будівля має відповідати нормальному чи задовільному технічному стану. Важлива наявність комунікацій (електрика, водопостачання або можливість підключення), доступність до громадських об’єктів (школа, лікарня, зупинки транспорту та інше). Перевагою буде наявність в громаді двох і більше приміщень. Форма власності може бути комунальна або приватна, але обов’язково оформлене право власності. Важливо, щоб поблизу не було розміщено військових чи стратегічно важливих об’єктів.

Якщо ви не знаєте про такі приміщення, але готові допомогти з пошуком, то можете звернутися в органи управління вашої територіальної громади та дізнатися цю інформацію в них.

Нам дуже потрібна допомога, щоб знайти приміщення, з якими ми могли б працювати. Приміщення, які зможуть стати не просто прихистком, а чиїмось домом.

Заповнюйте заявку, щоб відБудувати Україну Разом!

Якщо виникають будь-які запитання, чи потрібно додаткові роз’яснення – телефонуйте +380 63 640 35 74 (Іра Манько, менеджерка програми “Будуємо Україну Разом”).

Контакти організації: 

 

Опубліковано в категорії: Різне | Залишити коментар

СЛАВА УКРАЇНІ!

Друзі, актуальну інформацію публікуємо на нашій сторінці у Facebook – посилання тут. Також нагадуємо про важливість протидії фейкам та читанні новин лише з перевірених джерел.

🔸 Міністерство оборони України – посилання тут
🔸 Головнокомандувач ЗСУ – посилання тут
🔸 Офіс Президента України – посилання тут
🔸 Головне управління розвідки – посилання тут
🔸 Командування Сухопутних військ ЗСУ – посилання тут
🔸 Суспільне Новини – посилання тут

Опубліковано в категорії: Різне | Залишити коментар