ЗДІЙСНИТИ НЕМОЖЛИВЕ – ЛЕГКО, КОЛИ ДІЯТИ СПІЛЬНО

       З початку великої війни діяльність Фонду громад «Рідня» кардинально змінилася. Активне волонтерство на основі власних принципів соціального служіння трансформувалося. З місяця в місяць додавалися нові напрямки, стратегії, форми і стосувалося допомоги нашим захисникам, внутрішньо переміщеним особам. Недавно Фонд громад «Рідня» завершив свій перший чи не наймасштабніший проєкт гуманітарної допомоги для місцевих громад. Хоча ще півроку тому сотні тонн гуманітарної допомоги з Європи Фонд транзитом через Стрий передавав  на схід, південь та в центр України, де потреба в ній була максимальна. 

     Сьогоднішній проєкт зреалізувався за участі партнерів Фонду – «ShelterBox», «Romary» та Національної мережі розвитку локальної філантропії. В результаті речову допомогу отримали майже тисячі людей, в тому числі мешканці громад Львівщини і, зрозуміло, Стрийської ТГ.

     Детально розповів про цей проєкт адміністратор Фонду, координатор розвитку й інновацій Святослав Сурма.

     «До початку великої війни Фонд не був суб’єктом співпраці з міжнародними донорами. Вони не знали про нас, а ми не мали майданчиків про себе розповісти, – зазначив п. Святослав. – Для налагодження співпраці європейський донор надав представникам нашої мережі суттєвий пакет документів, що «вбивали» наш ентузіазм. Одночасно з цим ми підготували у листопаді минулого року лист міжнародним донорам, щоб вони спростили механізми передачі гуманітарної допомоги. Відбулося декілька розмов дистанційно десь із сотнею міжнародних організацій.  Вони нас почули і суттєво спростили процедуру отримання їх допомоги. Причому, якщо раніше існувало негласне правило – підтримка виключно людей з числа ВПО, то під час наших перемовин ми наголошували, що її потребують і певні категорії місцевих мешканців. До нас прислухалися.

     Об’єм допомоги, пропонованої міжнародним донором, складав майже 100 тисяч тонн (загалом 22 фури), які попрямували до нас з Туреччини. Зрозуміло, одразу ж команда Фонду почала розмірковувати над питанням її розподілу. Першим кроком стало проведення опитування в громадах стосовно того, кому передусім необхідна така допомога. Важливо підкреслити, що місією «Рідні» є якраз розвиток громадської активності у громадах, тому Фонд звернувся до тих, хто з громадських активістів вже співпрацював з Фондом, був задіяний в наших попередніх проєктах. Мовляв, така справа: є гуманітарна допомога, візьміться за її розподілення. Цим переслідувалися дві цілі. Підняти впливовість громадських осередків у громадах, зуміти їм власними силами допомогти багатьом у громаді. По-друге, підвищення таким чином рівня їх зарадності. Адже коли ініціативна група, тим паче громадська організація, займатиметься допомогою, то вона якраз практично пізнає специфіку, технології, комунікацію». 

     Таку підготовчу роботу «Рідня» розпочала ще в грудні. Бажання співпрацювати виявили більш як 30 громадських організацій та ініціативних груп країни. Саме тоді й стартував збір інформації стосовно того, кому допомога є найнеобхіднішою.

Продовження

Опубліковано в категорії: Актуальна тема, Випуск 45, Різне | Залишити коментар

НОВА МІЖНАРОДНА ПРЕМІЯ СТРИЯНКИ

     Зоряна Кіндратишин – лауреатка Міжнародної літературної премії імені Франческо Петрарки. Повідомлення про перемогу в цьому престижному конкурсі від його журі вона отримала майже у Всесвітній день письменника. Це було для стриянки приємно-несподіваним подарунком.

     Організатором цього літературного конкурсу є міжнародна Академія «ЛІК», що об’єднує діячів культури, літератури, мистецтва, комунікації із багатьох країн світу. Цьогорічну премію імені Франческо Петрарки отримали в різних номінаціях відомі поети, прозаїки, перекладачі та міжнародні громадські діячі з Португалії, Шотландії, Німеччини, Фінляндії, Індії, Грузії, Киргистану. Загалом 11 людей. З них – троє українців. Це Тетяна Черненко, Артур Суханов та Зоряна Кіндратишин. Якраз за творчу діяльність і популяризацію літератури, мистецтва, культури. До слова, це не перша міжнародна нагорода стриянки. Вона – лауреатка Міжнародної літературно-мистецької премії імені П. Куліша, Міжнародної мистецької премії «Культурна дипломатія». Тепер ще одне нове визнання, не менш значиме, а можливо й навпаки. 

     Вітань з новою перемогою Зоряна Кіндратишин, звісно, отримала чимало. Не тільки від колег по перу, але й по роботі (працює вчителем в ліцеї «Гімназія ім. Митрополита А. Шептицького»), від тих людей, з якими волонтерить, співпрацює в різних громадських об’єднаннях. Врешті, З. Кіндратишин – голова громадської організації «Мистецька толока».

     Розмова з пані Зоряною, що розпочалася із наших вітань, торкалася передусім її творчості. У доробку стриянки п’ять власних книг. Вона співавторка більш як 15 літературних альманахів. Недавно побачило світ нове видання «Про що мовчать Квіти…». Своєрідний творчий збірник літературно-мистецького об’єднання «Лелітки», членом якого є З. Кіндратишин. Її твори посіла чільне місце і в альманасі «СНІП: сучасна новелістика і поезія». До речі, і передмова в цьому виданні теж її авторства.

Продовження

Опубліковано в категорії: Випуск 45, Культура і духовність | Залишити коментар

«КЛЮЧ» ПРОФЕСІЙНОГО ЗРОСТАННЯ

     Стратегія розвитку освіти передбачає навчання впродовж життя як продуктивну діяльність педагога. Це і є основною метою діяльності КУ «Центр професійного розвитку педагогічних працівників». Розміщується у колишньому Будинку вчителя, вдихнувши в нього, як кажуть, нове життя, перетворившись у важливий простір можливостей для вдосконалення майстерності вчителів, реалізації їх творчої ініціативи, взаємодії та співпраці.

     Очолює «Центр професійного розвитку педагогічних працівників» Ірина Кизима. До того була директоркою Угерського ліцею, чимало років працювала у Львівському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти. Тож знає запити вчительства, розуміє важливість постійного вдосконалення, навчання педагогів через використання різних їх форм. І хоча працює керівником центру всього кілька місяців, його діяльність помітно, відчутно активізувалася, ставши справжнім центром вчительства.

     «Важливим кроком було налагодження дієвої співпраці із професійними спільнотами педагогів, – розповіла І. Кизима. – На початку року традиційно відбуваються їх засідання. Побувала на кожному з них. Познайомилася з їх напрацюваннями, вчителями навчальних закладів громади, аби зрозуміти, що їм передусім потрібно в плані професійного зросту. В свою чергу розповідала про центр, його роботу. Якраз таке живе спілкування допомагає вибудовувати дієву стратегію розвитку».

     З початку року у «ЦПРПП» відбулося немало цікавих зустрічей, семінарів, де обговорювалися потреби, професійні компетенції, напрямки організації дієвого освітнього процесу.

     «Обмін досвідом – важлива складова у справі професійного зростання. У громаді працює близько 2 тисяч педагогів. Зрозуміло, запросивши до центру, наприклад, вчителів математики, не навчатимемо їх цього предмету. Вони його знають досконало. Але цікавий семінар-зустріч для них має бути тим поштовхом для нових думок, свіжих ідей, врешті, і спілкування з колегами у неформальній обстановці багато значить. У кожного педагога свої напрацювання, досвід. Вчитель, на мою думку, така професія, що змушує ділитися знаннями, а не тримати їх у собі. Спочатку запрошували творчих, креативних педагогів до центру, пропонуючи розповісти про свої напрацювання колегам. Тепер вчителі самі звертаються до нас та ініціюють проведення таких зустрічей. Приміром, на початку березня відбувся семінар, який провела вчителька ліцею ім. І Франка №3 Оксана Лацик щодо критичного мислення на уроках української мови. Було цікаво всім. Бо навіть одну і ту ж тему на уроці можна подати по-різному. Також була присутня на цьому семінарі і бачила, як уважно присутні слухали педагога, робили нотатки в своїх записниках. Такі зустрічі-семінари корисні,  надихають вчителів на нові ідеї. А це вже результат. Додайте сюди й зустрічі педагогічного інтенсиву різних спільнот. Відбулися вони і для працівників дошкільних навчальних закладів, і шкільних бібліотек. Плануємо далі рухатися в цьому напрямку, аби всі професійні спільноти дієво працювали».

Продовження

Опубліковано в категорії: Актуальна тема, Випуск 45, Освіта | Залишити коментар

ДОПОМОГА ТИМ, ХТО ЇЇ ПОТРЕБУЄ

У відділі соціального захисту населення Грабовецько-Дулібівської сільської ради щодня немало відвідувачів. Звертаються з питаннями щодо отримання допомоги, підтримки, консультування, різних соціальних послуг. Передусім це інваліди, ветерани війни, учасники бойових дій, пенсіонери, громадяни з числа малозабезпечених та багатодітних сімей, внутрішньо переміщених осіб, «афганці», учасники ліквідації аварії на ЧАЕС та ін. У відділі працює сектор по обслуговуванню одиноких громадян похилого віку. Налагоджена тісна співпраця із старостинськими округами (їх на території громади – 3). Передусім у справі поновлення інформації стосовно тих чи інших соціальних категорій населення, які потребують допомоги. 

Декому видається робота цього відділу дещо рутинною. Проте якраз соціальний захист, підтримка незахищених верств населення, пільгових категорій є напрочуд важливими та необхідними. Причому тепер мешканцям населених пунктів, що входять у громаду, оформлення всіх видів допомог здійснюється, як кажуть, на місці.

«Наш відділ є своєрідним посередником між жителями громади та іншими державними органами району, області, які займаються вирішенням питань соціального забезпечення, – розповів начальник відділу соціального захисту населення  Віктор Тучапський. – Впродовж минулого року сформовано загалом 1804 справи (як в електронному, так і в паперовому вигляді) та передано в управління соціального захисту населення Стрийської РВА. Вони стосуються надання субсидій, допомог, пільг. Подано 160 запитів на отримання посвідчень багатодітних сімей. За минулий рік видано 708 довідок внутрішньо переміщеним особам. Зареєстровано в Єдиній державній системі як ВПО 1021 особу. Сформовано 68 справ реабілітованих – жертв політрепресій (такі громадяни отримали відповідні компенсації з обласного бюджет в сумі 165117 гривень), а також демобілізованим воїнам. Здійснюється соціальний супровід осіб з інвалідністю щодо отримання ними грошової компенсації  на пальне та техобслуговування їх авто. 19 людей різних соціальних категорій отримали матеріальну допомогу із фонду депутата обласної ради. Сформовано 20 звернень учасників ліквідації аварії на ЧАЕС щодо компенсації коштів на придбання медикаментів. Для цього укладено договір із «Соціальною аптекою».

Окрім того, відповідно до програми та на основі поданих актів здійснюється відшкодування коштів за перевезення пільговиків залізничним транспортом. Минулого року ця сума склала понад 281 тисячу гривень. Відповідна програма діє і щодо пільгового перевезення автотранспортом місцевого сполучення. Внесено в базу пільговиків 1405 осіб. Поновлено відшкодування оплат за користування стаціонарним телефонним зв’язком пільговим категоріям населення. Особи з вадами зору безкоштовно отримали тонометри та глюкометри. Загалом минулого року надано 20532 соціальні послуги».

Зрозуміло, розроблені та діють й місцеві програми підтримки пільгових категорій населення, спрямовані на забезпечення їх від соціальних ризиків.

Продовження

Опубліковано в категорії: Актуальна тема, Номер 44 | Залишити коментар

СІЛЬСЬКА СІМЕЙНА МЕДИЦИНА: ПОГЛЯД ЗБЛИЗЬКА

      Якщо поглянути всезагально на вітчизняну галузь охорони здоров’я, то сімейна медицина є однією з найбільш ефективних стратегій результативної медичної реформи. Та й для пересічних людей вона вже стала звичним, доконаним явищем. А як «первинка» почуває себе у сільській місцевості? Як працюється тут сімейним лікарям? Для з’ясування відповідей на ці запитання вирішила ознайомитися із роботою медичної сфери Грабовецько-Дулібівської громади, до складу якої входять виключно сільські населені пункти.

     КНП «Амбулаторія загальної практики сімейної медицини-1» розміщується в центрі села Дуліби. Ззовні будівля виглядає сучасно. Приміщення за мірками міста невелике. Але як для сільської місцевості – просторе, зі свіжим ремонтом. Всюди чистота, нові меблі. Кабінети сімейного лікаря, педіатра, маніпуляційний кабінет, профілактичних щеплень та ін. Вони відповідно обладнані всім необхідним. У першій половині дня в амбулаторії бувають і черги, десь до 20  осіб. У коридорі звернула увагу на габаритні упакування. Це холодильник та морозильна камера, отримані днями в рамках програми ЮНІСЕФ.

     «Цю амбулаторію називаємо нашим головним офісом, – розповіла директор КНП,  лікар ЗПСМ  Леся Лесишин. – Після прийомів пацієнтів, які ведуть лікарі до 14 години, здійснення викликів до них збираємося тут, аби обговорити ті чи інші питання.

     Загалом мережа медичних закладів нашої громади, що затверджена відповідним рішенням сесії сільської ради, це 10 підрозділів. З них 4 амбулаторії загальної практики сімейної медицини. Приміром, особисто як сімейний лікар працюю у Конюхівській амбулаторії, що обслуговує мешканців не лише цього села, але й Монастирця, Волі-Довголуцької та Довголуки. Амбулаторії працюють у селах Гірне та Нижня Стинава. Їх приміщення у Конюхові, Гірному – нові, сучасні. До речі, в останньому впродовж десяти років не було жодного медичного закладу, навіть ФАПу. Тепер це вже в минулому. В амбулаторії  с. Нижня Стинава, що надає медичні послуги мешканцям цього села та Верхньої Стинави, теж здійснено сучасний ремонт. Тут працює сімейний лікар, педіатр, дві медсестри та лаборант. Пояснення просте – населені пункти територіально віддалені та «розтягнуті».

Продовження

Опубліковано в категорії: Випуск 42-43, Здоров'я | Залишити коментар